Про затвердження «Плану локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території  Добромильської міської  ради»

Дата: 29.05.2025 10:59

Кількість переглядів: 16

                    УКРАЇНА

                                  ДОБРОМИЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА

                    САМБІРСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                         ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

                                       Рішення                        

   №80 від 28.05.2025 року                                             

Про затвердження «Плану локалізації та ліквідації наслідків

на випадок розливу забруднюючих речовин з метою

недопущення забруднення водних об’єктів

на території  Добромильської міської  ради »

     З метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища, охорони водних об’єктів розташованих на території  Добромильської міської ради, відповідно до Конституції України, керуючись статтями 10, 47 Водного кодексу України, Законом України «Про аквакультуру», статтею 33, 40 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет Добромильської  міської ради,-

В И Р І Ш И В:

1. Затвердити План локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів

на території  Добромильської  міської ради. (додаток додається).

2. Дане рішення набуває чинності з моменту його опублікування на офіційному сайті  Добромильської міської ради.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови   Т. Терлецьку.

Т.в.о. міського голови Олена МАЦЬКО

Додаток до рішення № 80        

 від 28.05.2025р

План локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів

на території Добромильської міської ради  .

1.Оцінка ситуації.

1.1. Отримання інформації про інцидент (місце, час, обсяг розливу, наявність постраждалих)

• Визначити місце розливу: Використовуйте GPS-навігацію, карти або візуальні орієнтири, щоб точно визначити місце розливу.

• Викликати на місце інциденту ДСНС, поліцію та інші відповідні служби.

• Ідентифікувати невідому речовину: За можливості, візьміть зразки речовини для лабораторного аналізу, щоб визначити її склад та небезпечні властивості. При заборі зразків дотримуватися правил техніки безпеки. Використовувати захисний одяг та обладнання (респіратори, рукавиці, захисні костюми).

• Оцінити масштаби розливу: Визначте площу забруднення та об'єм вилитої речовини.

• Оцінити потенційні ризики: Визначте, які водні об'єкти знаходяться в зоні ризику забруднення, а також чи є інші потенційні загрози, такі як житлові райони або промислові об'єкти.

• Врахувати погодні умови (вітер, дощ, температура), які можуть вплинути на розповсюдження речовини.

1.2. Встановити  зону безпеки відповідно до типу та обсягу речовини.

• Визначити та встановити зони евакуації навколо місця розливу, з урахуванням властивостей речовини.

• Евакуювати людей з небезпечної зони.

• Забезпечення доступу до місця події тільки уповноважених осіб.

2.Локалізація розливу.

2.1. Створення фізичних бар'єрів.

• Викопати канави або створити дамби для запобігання стоку речовини у водні об'єкти. Використовуйте загороджувальні бони або інші бар'єри  ( в т. ч земляні насипи обкладені плівкою, мішки з піском щоб запобігти поширенню речовини на грунті та потрапляння у водні об'єкти.)  

• Закрити каналізаційні люки та дренажні системи поблизу місця розливу.

• Відвести воду: Якщо можливо, відведіть воду від забрудненої зони, щоб мінімізувати контакт з речовиною.

2.2. Використання сорбентів:

• Розсипати сорбційні матеріали (наприклад, пісок, глина, торф, спеціальні промислові сорбенти) навколо місця розливу для поглинання рідини.

• Замінювати насичені сорбенти новими для підтримки ефективності.

2.3. Використання насосів:

• Використовувати насоси для збирання рідких забруднювачів у герметичні контейнери.

• Забезпечити герметичність контейнерів для запобігання витіканню речовини.

3. Ліквідація наслідків

3.1. Збір та нейтралізація речовини

• При потребі, якщо не вдається зібрати невідому речовину, зняти верхній шар ґрунту, який був забруднений, з подальшим його знешкодженням або утилізацією.

• Зібрати розлиту речовину,  використовуючи для цього спеціалізоване  обладнання (насоси, вакуумні установки).

• Помістити зібрану речовину у герметичні контейнери для подальшого знешкодження або утилізації.

• Взяти проби речовини для проведення лабораторного аналізу для  визначення ступеня токсичності, впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище.

• Організувати безпечне транспортування зібраної речовини до спеціалізованих підприємств для знешкодження або утилізації.

3.2. Проведення очищення території використовуючи для цього необхідні методи очищення, які включають:

3.2.1. Хімічне очищення:

• Застосувати хімічні реагенти для нейтралізації або осадження речовини (наприклад, вапно для нейтралізації кислот).

• Використовувати окислювачі (наприклад, пероксид водню, озон) для перетворення небезпечних речовин у менш токсичні сполуки.

3.2.2. Біологічне очищення:

• Застосувати біоремедіацію, використовуючи мікроорганізми для розкладу небезпечних речовин до нетоксичних продуктів.

• Використовувати фіторемедіацію, висаджуючи рослини, які поглинають та накопичують забруднювачі з ґрунту.

3.2.3. Фізико-хімічне очищення:

• Використовувати промивання ґрунту лужними розчинами або поверхнево-активними речовинами для вимивання забруднювачів з ґрунту.

• Застосовувати термодесорбцію для випаровування летких органічних сполук з ґрунту.

Важливо:

• Дотримуватися правил безпеки: Всі роботи з локалізації та ліквідації наслідків розливу небезпечних речовин повинні проводитися з дотриманням правил безпеки та використанням відповідних засобів захисту.

• Залучати фахівців: При необхідності залучати до роботи фахівців з хімії, екології, аварійно-рятувальних служб та інших галузей.

4. Відновлення території

4.1. Аналіз ґрунту:

• Провести детальний аналіз ґрунту на залишкові концентрації небезпечної речовини.

• Визначити рівень забруднення та необхідність додаткових заходів очищення.

4.2. Оцінка екосистеми:

• Оцінити стан рослинності та тваринного світу на постраждалій території.

• Визначити ступінь порушення природного середовища та можливість його відновлення.

4.3. Рекультивація ґрунту

4.3.1. Механічна обробка:

• Розпушити ґрунт для поліпшення його структури та повітрообміну.

• Видалити залишки сміття та уламки, що залишилися після ліквідації наслідків розливу.

4.3.2. Внесення добрив та поживних речовин:

• Внести органічні та мінеральні добрива для відновлення родючості ґрунту.

• Додати інші необхідні поживні речовини для підтримки росту рослинності.

4.3.3. Заміна ґрунту (при необхідності):

• Якщо ґрунт сильно забруднений і не піддається очищенню, провести заміну верхнього шару ґрунту на чистий.

4.4. Відновлення рослинного покриву

4.4.1. Висадка рослин:

• Вибрати відповідні види рослин, що підходять для даної екосистеми та кліматичних умов.

• Висадити трави, кущі та дерева для відновлення природного рослинного покриву.

4.4.2. Посів трави:

• Засіяти траву на ділянках, де немає значних пошкоджень ґрунту.

• Використовувати спеціальні трав'яні суміші для швидкого відновлення зеленої зони.

4.4.3. Моніторинг та догляд за рослинами:

• Регулярно поливати та доглядати за висадженими рослинами, забезпечуючи їхнє здорове зростання.

• Контролювати стан рослинності та при необхідності проводити додаткові заходи з догляду.

5. Відновлення водних ресурсів

5.1. Очищення водойм:

• Якщо розлив вплинув на водні об'єкти, провести їх очищення за допомогою механічних та хімічних методів.

• Застосувати біологічні методи очищення для відновлення екосистеми водойм.

5.2. Відновлення водних рослин:

• Висадити водні рослини для поліпшення якості води та створення сприятливих умов для водної фауни.

6. Контроль та моніторинг

6.1. Регулярний моніторинг стану ґрунту та води:

• Проводити регулярні дослідження проб ґрунту та води для контролю рівня забруднення.

• Використовувати портативні аналізатори та лабораторні методи для оцінки ефективності відновлювальних заходів.

6.2. Моніторинг рослинності та тваринного світу:

• Регулярно оцінювати стан рослинності та тваринного світу на відновленій території.

• Виявляти можливі проблеми та вживати заходів для їх усунення.

7. Інформування та звітність

7.1. Інформування громадськості:

• Оперативно інформувати місцеве населення про стан відновлення території.

• Надати рекомендації щодо безпечного користування відновленою територією.

7.2. Підготовка звітів:

• Підготувати офіційні звіти про виконані заходи з відновлення території.

• Надати звіти відповідним організаціям.

8. Довгострокові заходи

8.1. Планування майбутнього використання території:

• Розробити план майбутнього використання відновленої території з урахуванням її екологічного стану.

• Визначити можливі обмеження на використання території для збереження її екосистеми.

8.2. Створення системи раннього попередження:

• Впровадити систему раннього попередження для виявлення можливих майбутніх загроз забруднення.

• Забезпечити підготовку персоналу та обладнання для швидкого реагування на надзвичайні ситуації.

Начальник відділу архітектури,земельних відносин,

екології та управління комунальним майном:                                   Галина ЗАВАДСЬКА

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар

« повернутися