ПРОГНОЗ ФІТОСАНІТАРНОГО СТАНУАГРОЦЕНОЗІВ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАХИСТУ РОСЛИН НА ТЕРИТОРІЇ ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ ОТГ В 2022 РОЦІ

Дата: 26.04.2022 10:41

Кількість переглядів: 619

Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту рослин  НА ТЕРИТОРІЇ Добромильської ОТГ  В 2022 році

Характеристика агрометеорологічних і фітосанітарних умов 2021-2022 року

Фітосанітарний моніторинг –  це система спостережень за видовим складом,поширенням та шкідливістю популяцій,що завдають втрат сільськогосподарському виробництву.

Світовою наукою і практикою доведено:захист рослин від шкідників, хвороб та бур»янів є одним з важливих чинників  забезпечення стабільної врожайності,поліпшення якості продукції рослинництва.

Характерними ознаками агрокліматичних умов 2021 сільськогосподарського року  були значні аномалії температури повітря та нерівномірних впродовж сезонів розподіл опадів по свій території району..

 За перебігом синоптичних процесів осінній період 2021 року був аномальним. Упродовж вересня

 переважала суха ,тепла погода. Середньомісячна температура повітря коливалась від +8,2 С до +13,5 С ,максимальна  температура досягала 22-24С.Тим часом, вищезазначені умови сприяли масовому розвитку й поширенню шкідливих організмів. Сходи озимого ріпака заселяли хрестоцвітні блішки,попелиці,пошкоджували листоїди,білани.

  В жовтні серія циклонів обумовила похолодання та опади у вигляді  дощів. Це ускладнило перебіг посівних робіт і як наслідок ,на більшості площ відмічалось недружнє та невчасне проростання  насіння озимих зернових. Середня місячна температура склала +6,8 С. Умови сприяли збереженню дрібних ссавців в агроценозах.

  У листопаді погода вразила своєю не одноманітністю. В другій декаді відбулось різке похолодання,пройшли опади дощу,дощу із мокрим снігом. Відбувся перехід середньодобових температур через +5С.

 Грудень 2021 року,виявився прохолодним з достатньою кількістю опадів. Настала мете реологічна зима. Середньодекадна температура повітря була -0,8 С до -3,8 С.

Січень 2022 року відмічався нестійкою,з чергуванням морозів з відлигами,погодою на фоні опадів у вигляді снігу,дощів,туманів,ожеледиці.Середньодекадна температура коливалась від +1,9С до-3,68С..

Упродовж лютого озимі зернові культури знаходилися в стані зимового спокою. Проте, середньодобові температури повітря  протягом місяця були вищими за норму.  Слабке промерзання  та відтавання грунту сприяло засвоєнню зимових опадів і поновлення волого запасів грунту. Негативний вплив погодних умов(талі води,опади, різкі перепади температур)в значній мірі позначився на життєдіяльності та шкідливості мишоподібних гризунів. Через затоплення нір талими водами на більшій території району відбулась їх загибель.

                                              БАТОЇДНІ ШКІДНИКИ.

Мишоподібні гризуни, яким  притаманна динамічність розвитку та висока міграційна здатність,залишаються найнебезпечнішими  багатоїдними шкідниками а агроценозах району.

Найпоширенішими в посівах протягом вегетаційного періоду були сірі полівки( звичайна) та миші (хатня,лісова,польова).Погодні умови та достатня кормова база восени 2021 року сприяли розвитку і поширенню гризунів у багаторічних травах,садах, лісосмугах. Восени загальний рівень заселення орних та неорних земель був на рівні минулого і не перевищував економічного порогу шкодочинності  ,чисельність складала 1-1,3 жилих колонії на гектарі. Найвища щільність гризунів спостерігалась на неорних землях,балках,узбіччя доріг. Пробудження і розселення гризунів відбуватиметься наприкінці березня-протягом квітня.

    На присадибних ділянках значного поширення набула полівка водяна. Цей гризун став справнім лихом на полях,оскільки повністю виїдає середину з коренеплодів моркви, буряків,залишаючи лише шкірку і розетку листків .Не меншої шкоди цей шкідник завдає молодим саджанцям дерев  повністю з»їдаючи коріння.

 Заходи боротьби з мишоподібними гризунами.

Для обмеження чисельності мишоподібних гризунів важливе значення мають профілактичні заходи: знищення бур’янів, зменшення втрат врожаю при збиранні, зяблева оранка, що позбавляє гризунів корму та сховища. А обмеження чисельності гризунів найкраще проводити у місцях резервацій, не допускаючи тим самим їх розселення на посіви сільськогосподарських культур. Важливим є контроль чисельності мишей на посівах озимих зернових, який включає знищення їх на попереднику, на прилеглих угіддях. Необхідним є також постійний моніторинг чисельності гризунів на посівах.

Чисельність мишоподібних гризунів визначають методом підрахунку колоній на 1га, для чого прокладають маршрут уздовж або по діагоналі угіддя на відстань 1км, що при ширині поля зору 10м (по 5 м вправо і вліво від осьової лінії) становить 1га. Шлях можна виміряти кроками: 1км – 1200 чоловічих кроків, 1400 - жіночих. Наприкінці дня нори в 10 колоніях затоптують, а вранці наступного дня підраховують кількість жилих колоній.

При виявленні 3-5 і більше колоній на гектар слід проводити захисні заходи. В Україні дозволена до використання значна кількість родентицидів, зокрема: препарати на основі діючої речовини бродіфакум: антимиша принада 2-3 пакетики в нору, капкан принада №1 1,5-2,5кг/га, крисолов принада 10-20г на нору, мишолов,р., багіра 1,5-2,5кг/га, родентицидна принада «Щелкунчик, ПР» 10-25г на 5кв.м, а також препарати для виготовлення принад – бродівіт, бродіфакум; препарати на основі діючої речовини бромадіолон: Рат кіллер супер, принада 5-10кг/га; бромакем, ПР 20-30гр/5м.кв., родентицидна принада «Смерть гризунам» 10-80г/кв.м, на основі діючої речовини флокумафен: шторм 0,005% брикети – 0,7-1,5 кг/га Безпечним для свійських тварин та довкілля є застосування біологічного препарату бактероденцид по 2г в нору.

Ґрунтові фітофаги Дротяники, несправжні дротяники - личинки жуків коваликів і чорнишів (Elateridae та Tenebrionidae). З року в рік їх чисельність та шкодочинність зростає. За результатами грунтових обстежень сільськогосподарських угідь  базовому господарстві восени 2021року середня чисельність дротяників в усіх полях сівозміни становила 1 екз./м.кв. Аномально тепла зима посприяє добрій перезимівлі шкідника і можна передбачити ймовірність істотної шкоди в посівах овочевих та просапних культур

Травневі (Melolontha melolontha), та червневі (Amphimallon solstitlahs L.) хрущі.

 Літ жуків  розпочався в кінці квітня на початку травня місяців. В полі зору протягом 30хв налічувалося 4 жуки. Низька активність льоту фітофагів пов»язане з біологічними особливостями розвитку виду,який триває 4 роки. Травневе похолодання сповільнило живлення і шкідливість імаго травневих хрущів, а відкладення яєць були розтягнутими у часі. Низький рівень агротехніки,засмічення бур»янами орних земель, наявність огріхів в середині посівів або залишених земель створять передумови для накопичення личинок грунтових поліфагів.

Щоб захистити розсаду овочевих культур,при посадці полуниці від грунтових шкідників,корені рослин перед висаджуванням у відкритий грунт замочують у суспензії актари(1,5% г/л води на 250 рослин при t 18..23 C та  експозиції 1,5-2години).Заселеність личинками хрущів восени 2021року складала 16% обстежених площ за середньої чисельності 1 екз. на кв. м.

 Заходи боротьби з ґрунтовими шкідниками. Агротехнічні прийоми – дотримання сівозміни, лущення стерні, зяблева оранка, сівба в оптимальні строки, внесення добрив, боротьба з бур’янами, міжрядні обробітки. Пізньоосіння оранка за умов переходу температури через 0?С уможливлює загибель 50-70% популяції дротяників. Поля із високою чисельністю ґрунтових шкідників слід відводити під посіви бобових, гречки, проса, чорний пар, вони погіршують умови живлення і розвитку шкідників.

Ефективно захищає насіння обробка його інсектицидними або комбінованими препаратами за типом інкрустації (гаучо, гаучо Плюс, командор Гранд, космос, круїзер, круїзер Форс Маіс, модесто, нупрід, нупрід Макс, юнта квадро, селест Топ, селест Макс, семафор, сонідо, стандак Топ, табу, форс, форс Зеа, інші дозволені) у рекомендованих дозах для конкретних культур у разі виявлення порогової чисельності ґрунтових шкідників. Чисельність ґрунтових шкідників визначають методом ґрунтових розкопок – викопування 8 ям розміром 50х50см на глибину 50см та з подальшою ручною переборкою або просіюванням викопаної глини (ЕПШ для різних культур подано у кінці посібника).

Розсаду овочевих культур від ґрунтових шкідників захищають замочуванням коренів рослин перед висаджуванням у відкритий ґрунт у суспензії актари, в.г. 1,5 г/л води на 250 рослин при температурі 18-23?С та експозиції 1,5-2 години; у суспензії престижу,т.к.с. 100 мл на 10л води за експозиції 6-8 годин.

Для саджанців плодових, лісових і декоративних культур проти ґрунтових шкідників дозволений до використання ініціатор 200,ТБ 1-2табл. на саджанець (внесення препарату в лунку при посадці або в кореневу зону в період вегетації)

На посадках капусти, томатів, картоплі, полуниць проти ґрунтових шкідників можна вносити в лунки (рядки) під час сівби або висадки в грунт форс 1,5,г. в нормі  10-12кг/га.

Капустянка звичайна (медведка, вовчок) Gryllotalpa gryllotalpa – шкідлива комаха, осередково завдає шкоди посадкам сільгоспрослин переважно у присадибному секторі, на дачних ділянках. Найбільш небезпечна у ранньовесняний період, коли живиться молодими рослинами, личинки перегризають корені рослин, у другій половині літа вигризають дупла у коренеплодах буряків, моркви, бульбах картоплі та інших рослин. Для обмеження чисельності капустянки ефективні багаторазові розпушування міжрядь просапних культур під час вегетації. Закладанням гною в грунт восени до відходу капустянки на зимівлю з наступним розкиданням взимку знищується 80-90% шкідника. Використовують і інші нетрадиційні прийоми: механічні пастки, отруйні принади, настої, розчини. Дозволений до використання препарат проти медведок – АнтиМедведка, ГР3-7кг/га або 3-7г/м.кв.

Слимаки .Впродовж останніх років відмічено зростання чисельності та шкідливості слимаків,зокрема на овочевих культурах. Вони не тільки завдають механічних пошкоджень рослинам,але й переносять збудники хвороб. В індивідуальних господарствах за підвищенної вологості знищують будь-яку рослинність. Надалі зберігається тенденція зростання динаміки популяції слимаків. Для обмеження чисельності слимаків ділянки, на яких живуть слимаки рано вранці посипають дрібно розмеленими селітрою, деревною золою або суперфосфатом. Потрапляючи на шкіру слимака, ці речовини розчиняються і всмоктуються в тіло, від чого слимаки гинуть.

 Листогризучі совки. Найбільш поширеною та шкодочинною із листогризучих совок у області є капустяна совка (Mamestra brassicae L.). на томатах - помідорна совка(Laphygma exigua Hb). У посівах сої, що останніми роками збільшилися у області, відмічається пошкодження листків гусеницями совки-гами (Autographa gamma L.).

. Розвиток шкідників  проходив  у двох поколіннях,більшої шкоди завдавала гусінь першої генерації на присадибних ділянках з капустою

  На  початку серпня на окремих посівах столового буряка. спостерігалось активне живлення гусені листогризучих совок . При маршрутних обстеження посівів кукурудзи виявлено було пошкоджені листогризучими совками другої генерації качани кукурудзи, які пізніше інфікувались збудниками фузаріозу.

 Рівень чисельності і шкідливості вищезазначених совок залежатиме від умов перезимівлі та гідротермічних показників протягом вегетаційного періоду

Заходи захисту від листогризучих совок.

Агротехнічні прийоми – належний обробіток ґрунту (оранка, культивація, розпушування міжрядь), знищення квітучих бур’янів, що погіршує умови живлення метеликів, розпушування міжрядь просапних культур, зяблева оранка на глибину 30см, що призводить до глибокого загортання в грунт лялечок та яєць.

Проти гусениць листогризучих совок застосовують: альтекс, ексірель, децис Профі, золон, драгун, верімарк, белт, інші дозволені інсектициди у рекомендованих нормах для різних культур. Застосування інсектицидів проти листогризучих совок на посадках томатів, перцю, баклажанів бажане до початку плодоутворення. У посадках капусти ефективні гормональні препарати: матч, дімілін, номолт. З біологічних заходів від листогризучих совок застосовують випуск трихограми.

.

Сонцевик будяковий(чортополохівка) Гідротермічні умови  можуть сприяти масовому льоту метеликів сонцевика будякового, або чортополохівки Вогнища поширення шкідника спостерігаються переважно на узбіччях доріг, в лісах, на околицях полів, присадибних ділянках, на берегах водойм, схилах пагорбів та гір. На харчову поведінку шкідників впливатиме спекотна погода. Під час розвитку гусінь чортополохівки об'їдає листя рослин, яке скелетує аж до прожилок. Для харчування гусінь вибирає переважно різні бур'яни родини айстрових, проте в особливо спекотну погоду завдає шкоди помідорам, баклажанам, баштанним культурам, а також посівам соняшнику, сої, кукурудзи, хмелю, рицини. На присадибних ділянках пошкоджують айстри, лаванду, артишок. Під час міграції швидкість переміщення метеликів може сягати швидкості до 50 км/год, за добу долають відстань до 500 км.

При відродженні і живленні гусені чортополохівки (економічний поріг шкідливості становить 1,5-2 гусені на 1 рослину), заселені шкідником рослини обробляють інсектицидами з діючою речовиною імідаклоприд+лямбда-цигалотрин, або хлорпірифос. Обробітки посівів проводять в тиху безвітряну погоду, у ранкові та вечірні години.

         Шкідники і хвороби зернових

В посівах озимих колосових культур існуючий з осені минулого року інфекційний запас фітопатогенів є джерелом розповсюдження хвороб рослин. Враховуючи особливості кліматичних умов і технологічних заходів системи захисту озимих зернових культур на початкових етапах розвитку, можливо цілеспрямовано та успішно впливати на їх фітосанітарний стан.

Септоріоз (Mycosphaerella graminicola) – найбільш поширена хвороба пшениці Уражує листки, стебла, колосся у вигляді світлих, жовтих, світло-бурих або слабо виражених плям з темною облямівкою з чорними дрібними пікнідами. На колоскових лусках виявляються плями, в результаті чого колос стає строкатим або буріє. Зберігається збудник хвороби на післяжнивних рештках, сходах падалиці, посівах озимих, на насінні. Зараження відбувається при наявності крапель води на рослинах та температурі повітря в межах 5-30?С (оптимум 20-25?С). Шкодочинність хвороби полягає у зменшенні асиміляційної поверхні, передчасного засихання листків і рослин. Втрати врожаю можуть становити до 40%. По-скільки збудник хвороби найчастіше зберігається на післяжнивних рештках, сходах падалиці, повторні посіви пшениці сприяють накопиченню інфекції. У посівах озимої пшениці зазвичай проявляється в осінній період, а м’які зими   сприяють добрій перезимівлі зимуючого запасу.

У 2021році в умовах значних перепадів температурного режиму, часто нестачею опадів у весняний період спостерігався помірний розвиток септоріозу, а завдяки проведеним захисним заходам, масового ураження рослин не відбулося. Навесні після відновлення розвитку у кінці березня в умовах переважання нестабільної та сухої погоди інтенсивного розвитку септоріозу не спостерігалось. Під час трубкування хвороба охопила 28% посівів озимої пшениці, був уражений переважно нижній ярус листків. Більш інтенсивний  розвиток септоріозу у посівах озимої пшениці спостерігався у другій половині травня в мовах частих дощів, на необроблених фунгіцидами площах відмічалося поширення хвороби на середній ярус листків. Для недопущення ураження хворобою колосу проводили обробітки фунгіцидами. Під час наливу зерна хвороба набула свого максимального розвитку та поширення уразивши на 73% озимої пшениці 22-40% рослин.

Інфекційний запас септоріозу достатній, тому в 2022році при сприятливих умовах під час вегетації – температура в період від початку трубкування до молочної стиглості 14-22?С, кількість днів з опадами не менше 17, можливий значний розвиток та поширення септоріозу на посівах пшениці, перш за все на повторних її посівах. Для недопущення цього необхідним є проведення обробітків фунгіцидами.

Гельмінтоспоріоз протягом останніх років уражує майже всі площі озимого та ярого ячменю, проявляється у вигляді темно-бурої (Bipolaris sorokiniana), рідше – сітчастої (Drechslera teres Ito) плямистості на листках, колосках, а також у вигляді кореневих гнилей. Шкодочинність хвороби полягає у погіршенні схожості насіння, зменшенні кількості сходів, зменшенні асиміляційної поверхні. Втрати урожаю можуть досягати 20-30%. Хвороба на ранніх посівах озимого ячменю проявляється восени, а навесні продовжує свій розвиток. Хвороба поширюватиметься на озимому ячмені, до фази наливу зерна, проте відсоток уражених рослин значною мірою залежав від проведення захисних заходів. На оброблених фунгіцидами площах хвороба набула значно меншого поширення та розвитку. На необроблених, особливо у присадибному секторі, гельмінтоспоріоз поширився і на верхній яру листків і навіть на колос. Отже, інфекційний запас хвороби як на післяжнивних рештках так і на зерні достатній. У кінці жовтня гельмінтоспоріоз проявився у посівах озимого ячменю урожаю 2021 року. У посівах урожаю наступного року гельмінтоспоріоз проявився у кінці жовтня і хоч це були поодинокі ураження, проте вони свідчать про наявність інфекційного запасу хвороби. Зважаючи на це, можна прогнозувати, що у поточному році гельмінтоспоріоз уражуватиме посіви озимого ячменю у області, а рівень його розвитку та поширення залежатиме перш за все від погодних умов, а також проведення захисних обробітків фунгіцидами. Сприятливими для розвитку хвороби є часті дощі, висока вологість повітря при температурах 15-20?С.

На вівсі гельмінтоспоріоз розвивається у області у вигляді червоно-бурої плямистості(Drechslera avenae Ito). Проявившись у минулому році у першій декаді травня, впродовж вегетації за чергування вологої і більш сухої погоди хвороба розвивалась помірно, уразивши нижній, середній ярус листків вівса. Максимального розвитку та поширення хвороба набула у фазу молочно-воскової стиглості, коли нею на 54% площ було уражено 10, максимум 22% рослин, що майже на рівні минулого року.

Отже, аналізуючи розвиток та поширення червоно-бурої плямистості у минулому році, можна зробити висновок, що на післяжнивних рештках достатній запас інфекції хвороби для ураження рослин у поточному році. Розвитку червоно-бурої плямистості сприятиме прохолодна волога погода у весняний період, а також повторні посіви культури.

Ринхоспоріоз (Rhynchosporium secalis) – хвороба, що осередково уражує посіви озимого, рідше, ярого ячменю в області. Уражує листки у вигляді овальних сіро-зелених плям із коричневою облямівкою, при сильному ураженні на листках з’являється опік. Шкодочинність полягає у зменшенні асиміляційної поверхні рослин.

У минулому році хвороба уразила окремі посіви озимого ячменю, і протягом вегетації розвивалась переважно на уражених площах. Найбільшого розвитку ринхоспоріоз набув до фази наливу зерна, уразивши 17%посівів озимого ячменю, 6-15%рослин. Обробітки фунгіцидами проти ринхоспоріозу проводились у комплексі із гельмінтоспоріозом, по-скільки нерідко хвороби були наявні на одних площах, проте, за однакових умов гельмінтоспоріоз набув інтенсивнішого розвитку. Інфекційний запас хвороби зберігається у рослинних рештках, зерні, тому у поточному році вона уражуватиме перш за все повторні посіви ячменю, зважаючи на це, дотримання сівозміни є важливим заходом у обмеженні поширення хвороби.

Піренофороз (Pyrenophora tritici-repentis Died.) щорічно протягом останніх років уражує посіви озимої пшениці, проте масового поширення її не відмічається, хоч на уражених площах розвиток хвороби досить значний. Схожість зовнішніх проявів піренофорозу із симптомами ураження септоріозом ускладнюють діагностику хвороби. Проявляється на листках у вигляді дрібних поодиноких або багаточисельних плям овальної або округлої форми, жовтого або  світло-коричневого забарвлення, в центрі плями епідерміс злегка при піднятий, з часом плями розростаються в поздовжньому напрямі, стають темно-коричневими і дуже схожі на плями септоріозу, проте не утворюють пікнід. Збудник хвороби зберігається на післяжнивних рештках, насінні.

 Відмічалось поширення хвороби на середній, частково – верхній ярус листків.

У 2022 році, найімовірніше, піренофороз розвиватиметься в осередках поширення, а за сприятливих погодних умов (тривалий час зволоження листків дощами, росою) поширюватиметься на інші посіви. Зважаючи на те, що інфекція піренофорозу зберігається на післяжнивних рештках, проявленню хвороби в наступному році сприятимуть повторні посіви пшениці.

Борошниста роса (Erysiphe graminis DC.) – грибкова хвороба, здатна завдавати значної шкоди зерновим колосовим культурам. Уражує рослини у вигляді білого павутинистого нальоту на листках, листкових піхвах, стеблах, іноді – колосках. Шкідливість хвороби проявляється у зменшенні асиміляційної поверхні, зменшенні висоти рослин, ступені кущення, маси зерна. При інтенсивному розвитку недобір урожаю складає 10-15%. Уражує борошниста роса, як правило, загущені, сильно розкущені посіви, із високими нормами азотних добрив. У 2017 році хвороба набула більшого, ніж у попередні роки поширення, уразивши крім посівів озимих зернових також і ярі. Проявившись у квітні, борошниста роса поступово поширилась на 27% посівів озимої пшениці, було уражено 15, максимально 26% рослин, на окремих площах відмічалося поширення хвороби на верхній ярус листків, що зазвичай, у районі рідкоДля запобігання значного поширення хвороби та втрав урожаю проводили обробітки фунгіцидами.

Наявність достатнього інфекційного запасу хвороби, а зважаючи на сприятливі умови перезимівлі він добре зберігся, що дає підстави прогнозувати високу імовірність ураження борошнистою росою посівів зернових у 2022 році. Інтенсивному розвитку та поширенню хвороби сприятиме висока вологість повітря 96-98%, при денних температурах 16-23?С та зниженні їх у нічні години до 12?С. За таких умов на окремих площах може виникнути необхідність проведення обробітків фунгіцидами.

Іржасті хвороби протягом останніх років значного поширення у області не набувать, уражуючи окремі посіви озимої пшениці, рідше – ячменю. Найчастіше проявляються у вигляді бурої листкової іржі, іноді, жовтої лінійної іржі.

Бура листкова іржа (Puccinia recondita Rob.) – проявляється у вигляді бурих подушечок - уредопустул на листках і листкових піхвах, які хаотично розміщені на листковій пластинці. При сильному ураженні уредопустулами покривається майже вся листкова пластинка, листки скручуються, що зменшує асиміляційну поверхню й призводить до недобору врожаю, погіршення його якісних показників. В поточному році розвиток та поширення іржастих хвороб на посівах зернових культур у районі залежатиме від погодних умов у весняно-літній період. Враховуючи наявний запас інфекції, бура іржа проявиться на окремих посівах озимої пшениці, а подальший інтенсивний її розвиток можливий за умов переважання в період виходу в трубку – наливу зерна теплої вологої погоди (температура 11-18?С, часті дощі). Можливе також проявлення  бурої листкової іржі на ярій пшениці, на ячмені, корончастої іржі на вівсі, а також жовтої лінійної іржі. Для недопущення ураження рослин іржастими хворобами слід уникати повторних посівів пшениці, по-скільки інфекція хвороб зберігається на післяжнивних рештках.

Хвороби колоса

При переважанні під час колосіння - наливу зерна дощової погоди зернові колосові уражуються хворобами колосу – фузаріоз, септоріоз, гельмінтоспоріоз, достиглі колоски - альтернаріозом, оливковою пліснявою (кладоспоріозом), які спроможні призвести до зниження врожаю, погіршення товарних та посівних якостей зерна. 

Найнебезпечнішою хворобою колосу є фузаріоз (Fusarium spp.). Проявляється у вигляді знебарвлення колоскових лусок, білоколосиці або пустоколосиці. На уражених колоскових лусках у вологу погоду зявляється конідіальне спороношення у вигляді рожево-червоних подушечок. Ураження колоса призводить до інфікування зерна, у результаті чого: знижуються урожайність культури і посівні якості насіння, погіршується щільність клейковини і хлібопекарські властивості борошна, у ньому накопичуються небезпечні токсичні речовини (фузаріотоксини), небезпечні для людей та худоби..

За незначного розвитку та поширення у посівах зернових можуть проявитись 2022 році і інші хвороби колоса. Зокрема, на окремих площах озимого ячменю спостерігалось незначне ураження колоса гельмінтоспоріозом, альтернаріозом(Alternaria spp.). В посівах озимої пшениці на 12% площ спостерігалось ураження колосків септоріозом, пізніше, у липні на дозрілих колосках відмічалося також слабке ураження колосу озимої, ярої пшениці, ячменю оливковою пліснявою (Cladosporium graminum Cda.), альтернаріозом.

Із шкідників будуть шкодити попелиці,блішки,п»явиці.

 Перед посівом насіння ярових зернових культур необхідно знезаразити від комплексу фітопатогенів. Вибір протруйника залежить від результатів фітоекспертизи насіння з врахуванням не лише наявних збудників на насінні, всередині насіння і в ґрунті, а й тих стресових умов, які вплинуть на рослини в полі. При виборі препаратів відповідного спектра дії та рівня захисної спроможності щодо комплексу патогенів проти сажкових хвороб, кореневих гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння.

ОСНОВНІ ВИДИ БУР’ЯНІВ У ПОСІВАХ ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ КУЛЬТУР

(Рекомендації ННЦ „Інституту землеробства НААН”

та Інституту фізіології рослин і генетики НАНУ)

В Україні 90-98% посівів польових культур забур‘янені в середньому і сильному ступенях (15 шт. на кв.м і більше), що сприяє зниженню продуктивності культур на 20% і більше.

Ступінь забур‘янення полів визначають за 5-бальною шкалою в екз./кв.м:

1 бал (дуже слабкий) – 1-5 екз. на кв.м всіх видів вегетуючих бур‘янів;

2 бал (слабкий) – 6-15                            -“-;

3 бал (середній) – 16-50                         -“-;

4 бал (сильний) – 51-100                        -“-;

5 бал (дуже сильний) – більше 100       -“-.

Застосування гербіцидів доцільне за наявності 3-36 і більше екз. бур‘янів на кв.м, залежно від переважаючого виду. Для бур‘янів, які здатні утворювати значну надземну біомасу, пороговий показник менший.

Зернові колосові культури частіше засмічуються двосім‘ядольними бур‘янами: свиріпою звичайною, триреберником непахучим, волошкою синьою, талабаном польовим, підмаренником чіпким, гречкою березкоподібною, лободою білою, осотом (рожевим, польовим), берізкою польовою. Частина посівів забур‘янена однорічними злаковими: курячим просом і мишіями, та багаторічними – пирієм повзучим. В озимих культурах збільшується чисельність метлюгу звичайного, фіалки триколірної, підмаренника чіпкого, осотів.

Хімічний контроль бур‘янів необхідно починати в літньо-осінній період, після збирання попередника. Залежно від видового складу агрофітоценозу проводять 2-3 разове лущіння для знищення коренепаросткових бур‘янів лемішними лущильниками та плоскорізними знаряддями (перше на глибину 6-8 см, друге через 2-3 тижні на 10-12, третє на 14-16 см за появи перших проростків бур‘янів). Кореневищні (пирій повзучий) знищуються пожнивним лущінням дисковими боронами на глибину 12-15 см у двох напрямках та оранкою на глибину орного шару при появі білих проростків.

За умови сильного засмічення попередника багаторічними бур‘янами краще застосовувати хімічне прополювання. Для цього використовують один з гербіцидів суцільної дії (гліфоган 480, в.р., раундап, в.р. та інші), які вносять при відростанні бур‘янів, але не пізніше, як за 2 тижні до сівби культури.

Навесні для знищення зимуючих та озимих бур‘янів в посівах озимих культур залежно від їх стану, щільності і механічного складу ґрунту, необхідно проводити боронування середніми або важкими боронами. Досить ефективними на ґрунтах усіх типів є застосування голчастих борін.

Ярі зернові культури засмічуються, переважно, однорічними двосім‘ядольними бур‘янами – редькою дикою, триреберником непахучим, лободою білою, щирицями, гірчаком, підмаренником чіпким, гречкою березковидною; злаковими – просом курячим, мишіями; багаторічними – осотом рожевим та березкою польовою; кореневищними – пирієм повзучим.

Велике значення для контролю бур‘янів в посівах ярих культур мають агротехнічні заходи. Так, різноглибинний обробіток дисковими та лемішними лущильниками і високоякісна оранка сприяють знищенню до 70% коренепаросткових і 40% однорічних бур‘янів. Часто вони не забезпечують оптимальної чистоти посівів, тому виникає необхідність застосування гербіцидів.

Строки застосування гербіцидів слід диференціювати залежно від видового складу агрофітоценозу. Якщо домінують однорічні двосім‘ядольні бур‘яни, посіви обробляють на початку кущіння, багаторічні коренепаросткові – у фазу повного кущіння. Засмічені багаторічними злаковими та коренепаростковими бур‘янами площі обробляють до сівби одним з гербіцидів на основі гліфосату – раундап, гліфоган та інші.

Система захисту озимих зернових колосових від   шкідників і хвороб                                                                          (На основі рекомендацій Інституту захисту рослин НААНУ)

 1. Відновлення вегетації – кущіння (березень, початок квітня). За умов проявлення снігової плісняви, помірного та сильного ураження кореневими гнилями, борошнистою росою, іншими хворобами, пошкодженні личинками хлібної жужелиці – ранньовесняне боронування посівів упоперек рядків, прикореневе підживлення азотними, іншими добривами. У осередках високої чисельності личинок хлібної жужелиці (понад 3-4 екз./кв.м), що приводить до утворення плішин – вибіркове обприскування посівів альфагардом, к.е.0,15л/га, дурсбаном, к.е. 1,0-1,5л/га, нурелом Д, к.е., нортоном,к.е.1л/га, шаманом,КЕ 1л/га, іншими дозволеними інсектицидами.

2.Весняне кущіння – для підвищення стійкості рослин до стресових умов – обприскування рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- та мікроелементів та регуляторами росту.

3.Вихід в трубку (квітень). За умов ураження борошнистою росою, бурою іржею, гельмінтоспоріозними плямистостями, ринхоспоріозом за інтенсивності ураження 1%, септоріозом листя, піренофорозом 3-5%, при достатньому зволоженні – оздоровлення рослин одним із фунгіцидів: альто Супер, к.е. 0,4-0,5 л/га, абакус,мк.е. 1,25-1,75л/га, авіатор  Xpro 225, EC,KE 0,8-1,5л/га,  аканто плюс 28, КС 0,5-0,75л/га, акула, КЕ 0,8-1,0л/га, бампер супер,к.е. 0,8-1,2 л/га, дерозал, к.с. 0,5 л/га, та його аналоги, імпакт 25, к.с. 0,5 л/га та його аналоги, імпакт К,к.с. 0,6-0,8 л/га, топсін М, з.п. 1,0 кг/га, тілт к.е. 0,5 л/га, на ячмені проти плямистостей – бонтіма 250 ЕС,КЕ 1,5-2,0л/га, проти борошнистої роси – флексіті,к.с. 0,15-0,25л/га, таліус 20,КЕ0,15-0,25л/га, інші дозволені.

В кінці квітня-першій половині травня за чисельності дорослих хлібних клопів 2-4екз./кв.м і більше – обприскування посівів актарою,ВГ0,1-0,14кг/га, акцентом,КЕ1,5л/га, альтексом,КЕ 0,-0,15л/га, арріво 25%, КЕ 0,2л/га, Бі-58новим,к.е.1,5л/га (бімер,биМоль), вантексом,мк.с.,0,06-0,07л/га, данадимом стабільним,к.е.1,0-1,5л/га, данадимом Мікс,КЕ 1,0л/га, енжіо,мк.с. 0,18л/га, карате зеоном, мк.с.,0,15л/га, нурелом Д, к.е.0,75-1,0л/га, іншими дозволеними.

4. Колосіння (травень). Проти вищезгаданих хвороб при поновленні і наростанні їх розвитку після попереднього обробітку, проти хвороб колоса за умов теплої, вологої, з частими дощами та тривалими росами погоди – обприскування посівів альто Супер,к.е.0,4-0,5 л/га, абакусом,мк.е.1,25-1,75 л/га, аканто плюс 28, КС 0,5-0,75л/га, акулою, КЕ 0,8-1,0л/га, авіатором Xpro 225, EC,KE 0,8-1,5л/га,  адексаром Плюс, КЕ 0,5-1,5л/га, фолікуром,к.е. 1,0л/га, колосалем,к.е. 0,5-1,0 л/га, рекс Дуо,к.е., 0,4-0,6 л/га, рекс Плюс, СЕ 0,8-1,2л/га, амістаром Екстра к.е. 0,5-0,75л/га, амістаром тріо,к.е. 1,0 л/га, тілтом, к.е. 0,5 л/га, тілтом Турбо 575 ЕС0,8-1,0 л/га, імпактом Т,к.с.1,0 л/га, солігором,к.е. 0,7-1,0л/га(ячмінь), медісоном, к.с. 0,7-0,9 л/га, магнелло 350 ЕС, 1,0л/га, капало, СЕ1,0-1,5л/га, фальконом,к.е 0,6л/га, бампер Супер,к.е. 0,8-1,2 л/га, фулгор, к.с.0,5/га, супрім 400,в.е. 0,75-1,5л/га, осірісом Стар, КЕ 0,75-1,5 л/га, вареоном 520,к.е.0,6-1,0л/га, скайвей Xpro 275ЕС 1,0-1,25л/га, іншими дозволеними препаратами.

 Проти шкідників, при надпороговій їх чисельності: п’явиці (0,5-1,0 личинок/стебло при ушкодженні 8-10% листкової поверхні), хлібні клопи (2 і більше екз./кв.мв посівах цінних сортів пшениці, 4-6 екз./кв.м на решті посівів, 8-10екз./кв.м на ячмені), попелиці (5-10 екз./стебло), трипси (8-10 екз./колос) – суцільні або вибіркові обприскування посівів одним із інсектицидів: альфагард,к.е.0,10-0,15 л/га, вантекс,мк.с. 0,06-0,07 л/га, децис Профі,в.г. 0,04 кг/га, карате Зеон,мк.с. 0,15-0,2 л/га, золон,к.е. 1,5-2,0 л/га, БІ-58 новий,к.е.(рубіж,к.е.,біммер,к.е.) 1,0-1,5л/га, актара,в.г. 0,1-0,14 кг/га, моспілан,р.п.0,1-0,12кг/га, коннект,к.с.0,4-0,5 л/га, енжіо,к.с. 0,18 л/га, фастак,КЕ 0,1л/га, маврік, ЕВ 0,15-0,2л/га, іншими дозволеними. Проти клопа черепашки, трипсів, п’явиць дозволений до використання біологічний препарат натургард, в.р. 0,3-1,0л/га, 1-кратний обробіток під час вегетації.

5. Повна стиглість зерна (липень). Для запобігання погіршенню якості зерна від личинок хлібних клопів, хвороб колоса – першочергове і в стислі строки збирання врожаю цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів, а також посівів, заселених хлібними клопами та уражених фузаріозом, іншими хворобами.

6. Допосівний період (липень-серпень). Для обмеження чисельності та шкідливості комплексу шкідливих організмів в початковий період росту і розвитку рослин – добір кращих попередників, максимальне обмеження колосових попередників, впровадження оптимальних технологій обробітку ґрунту, систем удобрення.

          7. Передпосівний період (серпень-вересень). Проти комплексу хвороб (сажки, кореневі гнилі, пліснявіння насіння, септоріоз, борошниста роса, іржі) – протруєння насіння із зволоженням або водними суспензіями (10 л/т) одного із протруювачів: вайбранс Інтеграл 235 FS,TH 1,5-2,0л/т, вітавакс,в.к.с.2,5-3л/т, максимСтар,т.к.с. 1,0-1,5 л/га, максим Форте, т.к.с. 1,5-2,0л/т, кінтоДуо,к.с. 2,0-2,5 л/га, дітан М-45,з.п. 2,0-3,0 кг/га, вінцит, к.с. 2л/т, вінцит Форте, КС 1,0-1,25л/т, раксіл Ультра,т.к.с. 0,2 л/т, ультрасил Дуо, ТН,0,5л/т,  іншур Перформ,т.к.с. 0,5л/т, ламардор, 400FS,TH т.к.с. 0,2 л/га, ламардор Про 180 FS,TH 0,5-0,6л/т, сценік 80, ТН 1,-1,6л/т, систіва, ТН 0,75-1,5л/т, сертікор 050 FS,TH іншими дозволеними. Вибір препаратів в залежності від спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності стосовно комплексу хвороб, видовий склад яких визначають фітоекспертизою насіння. Системні протруйники краще використовувати безпосередньо перед сівбою. В осередках високої чисельності ґрунтових шкідників за 1-5 днів до сівби насіння доцільно обробити інсектицидним протруювачем (рубіж,к.е. 2л/т, круїзер, т.к.с. 0,4-0,5 л/т, нупрід600,к.с.0,5-1,6л/т) або комплексними фунгіцидно-інсектицидними протруювачами Юнта Квадро,т.к.с.1,4-1,6 л/т, селестТоп,т.к.с. 1,0-2,0л/га (озима пшениця, ярий ячмінь), селест Макс 165 ТН 1,5-2,0л/т, нупрід Макс,т.к.с. 2,5л/т.

При підготовці насіння до сівби ефективним є використання регуляторів росту рослин.

8. Період сівби (вересень-жовтень). Маневрування строками сівби залежно від сортів, попередників, удобрення, умов зволоження ґрунту (після кращих попередників, в умовах  достатнього зволоження сівбу проводять у другу половину оптимального періоду, після інших попередників і за нестачі вологи в ґрунті – пов’язують з допустимим для сівби зволоженням ґрунту на глибині загортання насіння).

9. Сходи – початок кущіння (жовтень-перша половина листопада). Крайові або суцільні обробки ранніх добре розвинених посівів у разі їх заселення злаковими попелицями, злаковими мухами в умовах теплої погоди одним із інсектицидів: актара 0,1-0,14 кг/га, альфагард 0,15 л/га, БІ-58 новий  1,5 л/га, енжіо 0,18л/га, данадим Стабільний 1,0-1,5 л/га, фастак 0,1 л/га, карате Зеон 0,15л/га, іншими дозволеними. В осередках високої чисельності личинок хлібного туруна (поява плішин на полях) посіви обприскують осередково або всуціль нуреллом Д 0,75-1 л/га, альфагардом,к.е. 0,15л/га, нортоном,к.е.1л/га, шаманом,КЕ 1л/га, іншими.

10. Кущіння (2-3 етапи) – на посівах ранніх строків сівби – проти борошнистої роси, бурої листкової іржі за інтенсивності ураження 1%, септоріоз листя – 5%, у разі появи хвороби і за умов достатнього зволоження обприскування посівів системними фунгіцидами, тими що й у фазі виходу в трубку при досягненні критичного порогового рівня ураження однією з основних хвороб

11. Кущіння (осінь-зима). Проти мишоподібних гризунів при чисельності 3-5 і більше кол./га – розкладання зернових принад бактороденциду (3г в нору), капкану 1,5-2,5кг/га, крисолову 10-20г на нору, брикетів шторму 0,7-1,5 кг/га, та інших родентицидів, дозволених до використання.

Шкідники та хвороби технічних культур.

Хрестоцвіті блішки (Phyllotreta spp.) заселяють посіви озимого ріпаку щороку восени і навесні, більша небезпека від них спостерігається восени, особливо у початкові фази розвитку рослин, в цей період проти шкідників нерідко проводять захисні заходи. Жуки вигризають невеличкі дірочки у сім’ядолях, листках після чого пошкоджена тканина висихає і викришується. При високій чисельності блішок рослини затримуються в рості, краєві пошкоджені листки засихають, а іноді гине і вся рослина, особливо, якщо шкідник пошкоджує точку росту.

В осінній період спостерігалось заселення хрестоцвітими блішками посівів озимого ріпаку урожаю 2021року, що розпочалося у вересні, проте дощова погода, що переважала в цей період не сприяла активності блішок, чисельність яких не перевищувала порогу шкідливості, крім того, на багатьох площах озимого ріпаку були проведені обприскування інсектицидом проти комплексу шкідників, що знизило активність блішок. У третій декаді жовтня – на початку листопада із значним похолоданням блішки відійшли у місця зимівлі. Умови перезимівлі шкідників були переважно сприятливими, зважаючи на це, 2022 року за умов сухої теплої погоди у весняний період хрестоцвіті блішки заселятимуть посіви озимого ріпаку після відновлення вегетації. Але більша їх шкодочинність імовірна за сприятливих погодних умов у осінній період на сходах культури, що може викликати потребу захисних заходів.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus F.) – небезпечний шкідник ріпаку в області, заселяє всі посіви культури, для недопущення втрат врожаю обов’язковим є проведення обробітків інсектицидами. Шкодять імаго та личинки, жуки пошкоджують тичинки, приймочки на квітках, самки відкладають усередині бутона яйця, відроджені личинки живляться пилком, а при чисельності понад 3 особини на бутон, викликають спотворення, всихання і опадання бутонів. Зимують дорослі жуки в ґрунті, під опалим листям, в рослинних рештках, навесні виліт приурочений до цвітіння дикої редьки і суріпки, кульбаби, мати-мачухи, масово заселяє ріпак під час утворення суцвіть-бутонізації.

. Ріпаковий квіткоїд і в 2022 році заселятиме посіви озимого ріпаку, по-скільки є його найбільш поширеним шкідником в умовах району. Тепла суха погода у весняний період сприятиме активності шкідника. Проти шкідника необхідними будуть захисні обробітки.

Ріпаковий пильщик (трач) (Athalia rosae L.). Шкодять личинки – несправжні гусениці обгризаючи листки. Зимують личинки в коконах на глибині 2-5см. Розвивається в двох поколіннях, більш шкодочинним є друге, гусениці якого заселяють та пошкоджують посіви озимого ріпаку восени.

В осінній період 2021 року у посівах озимого ріпаку урожаю 2022 року  личинки ріпакового пильщика заселяли посіви озимого ріпаку раніших строків сівби у вересні – на початку жовтня, було заселено 20% посівів озимого ріпаку, до 6% рослин. У деяких господарствах проти шкідника були проведені обробітки інсектицидом.

В 2022 році, найімовірніше, на посівах ріпаку шкодитимуть несправжні гусениці ріпакового пильщика другого покоління у осінній період, за ранніх строків появи сходів, сприятливих погодних умов та довготривалої вегетації можливе виникнення осередків підвищеної чисельності шкідника.

Капустяна попелиця (Brevicoryne brassicae L.) живиться соком рослин, пошкоджені листки зморщуються й жовтіють, ріст рослин уповільнюється. На пошкоджених рослинах стручки дуже дрібні з недорозвиненими щуплими насінням, посівні і товарні якості яких знижуються. Зимують яйця на рослинних залишках. У квітні - першій декаді травня відроджуються личинки, при середньодобовій температурі повітря до 10°С.

За умов теплої помірно вологої погоди у весняний період можливе виникнення осередків із підвищеною чисельністю капустяної попелиці в посівах ріпаку.

Капустяний стебловий прихованохоботник(Ceuthorrhynchus quadridens). Шкодять жуки і личинки, жуки вигризають невеликі ямки на стеблах і жилках листків, личинки проточують ходи в стеблах, черешках листків, спричиняючи відмирання пошкоджених тканин і органів рослин. Зимують жуки, з місць зимівлі виходять рано при прогріванні верхнього шару ґрунту до 8-9?С.

 У 2022 році можливе осередкове пошкодження рослин озимого ріпаку капустяним прихованохоботником, у разі переважання теплої сухої погоди у весняний період чисельність та шкодочинність його може бути більшою.

Ріпаковий насіннєвий прихованохоботник (Ceuthorrhynchus assimilis Payk.) – зимує у ґрунті під рослинними рештками, у травні – на початку червня жуки відкладають яйця  по 1-2 всередину молодих стручків, личинки білі з бурою головою, без ніг, злегка зігнуті, живуть в середині стручків і живляться молодим насінням. Самка відкладає всередину стручка одне, рідше - два яйця, одна личинка може пошкодити 6 насінин..

В 2022 році за доброї перезимівлі жуків та сприятливих погодних умовах у весняний період, можливе підвищення чисельності та шкодочинності  насіннєвого прихованохоботника, що у вогнищах може викликати необхідність проведення захисних обробітків.

Капустяна стручкова галиця (Dasyneura brassicae Winn.). шкодять личинки, пошкоджуючи стручки. Самки відкладають яйця у стручки через отвори, зроблені іншими шкідниками, в тому числі – насіннєвим прихованохоботником, в одному стручку може бути до 15-25 личинок. Пошкоджений стручок передчасно жовтіє, викривляється і розтріскується. Найбільш поширеними шкідниками  були :хрестоцвітні блішки,ріпаковий квіткоїд,ріпаковий трач,прихованохоботники,капустяний та ріпаковий білан.

. Хвороби, пероноспороз, фомоз, альтернаріоз посівів ріпаку залежатимуть від перезимівлі посівів,запасу інфекції,пошкодження генеративних органів ріпаковим квіткоїдом,передозування добрив.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідники – дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою,сірою гниллю

                         Система заходів захисту ріпаку від шкідників та хвороб

(На основі рекомендацій Національного університету біоресурсів і природокористування України)

 Організаційно-господарські та агротехнічні заходи – повернення ріпаку на попереднє місце через 4-5 років, кращі попередники – одно- і багаторічні бобові трави, зернові колосові, оптимальні строки сівби, якісна підготовка ґрунту до сівби, внесення добрив, гербіцидів.

 Протруювання насіння – проти комплексу наземних та ґрунтових шкідників – космос 250,ТН 8,0 л/га, круїзер 350FS,т.к.с. 4,0 л/га, модесто 480 FS,TH 12,5 л/га, еладо,т.к.с. 25 л/т, нупрід,к.с. 3,0-6,0л/т, луміпоса, ТН 17л/т, інші дозволені, проти хвороб – максим XL 035 FS,т.к.с. 5,0 л/га, фунабен,т.к.с. 2,5 л/т інші дозволені.

Кінець серпня – вересень  – проти хрестоцвітих блішок (за чисельності 3-5 екз./кв.м та сухої погоди, t›15?С) – обприскування сходів одним із інсектицидів: сумі-альфа 0,3 л/га, альфагард 0,15 л/га, альфа-Супер, КЕ 0,1л/га, бестселлер Турбо 200, КС 0,05-0,08л/га, інші дозволені.

Вересень-жовтень (2-4 листки-утворення розетки озимого ріпаку) – проти ріпакового пильщика (3 екз.), капустяних білана, совки (2 гус./кв.м) – обприскування інсектицидами: децисом Профі 0,07 л/га,  Децисом f-люкс 25 ЕС, КЕ 0,25-0,5л/га, шаманом, к.е.0,5-0,6л/га ін. дозволеними. За появи ознак хвороби (пероноспороз, альтернаріоз, сіра гниль,ін.) – застосовують фунгіциди: містік, к.е. 0,5-0,75 л/га, фитал,в.р.к.2-3л/га, амістар Екстра,КС 0,75-1,0л/га, сетар КС 0,3-0,5л/га. Обробіток проти хвороб можна провести у фазу 4-5 листків тілтом,к.е., 0,5 л/га, тілмором 240 КЕ, 0,9-1,0л/га, містіком, к.е. 0,5-1,0 л/га, оріусом,в.е.0,5-1,0л/га, фолікуром 250 ЕВ 0,5-1,0л/га, які також стримують ріст листя і підвищують стійкість до екстремальних погодних умов.

Для запобігання переростання та покращення перезимівлі у фазу 4-6 листків посіви обробляють карамбою 0,75-1,25 л/га, фолікуром 0,5-0,75 л/га, тілмором 240 ЕС, КЕ 0,75-0,9л/га.

Навесні – відновлення вегетації озимого ріпаку, поява сходів ярого – розпушування міжрядь, боронування, підживлення азотними добривами.

Сходи – 2-4 листки(ярий ріпак), утворення розетки (озимий ріпак) – проти хрестоцвітих блішок за чисельності 3-5 екз./кв.м – обприскування ярого ріпаку зазначеними вище для озимого ріпаку препаратами. Проти фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу, ін. хвороб (за їх появи на ярому або  подальшому розвитку на озимому ріпаку) – обприскування одним із фунгіцидів містік, к.е. 0,5-0,75 л/га, ридоміл Голд МЦ,в.г.2,5кг/га, аканто плюс, КС0,5-1,0л/га, альтерно, КЕ 0,5-1,0л/га, сетар КС 0,3-0,5л/га, ін. дозволені.

Утворення розетки – початок бутонізації – проти ріпакового пильщика, прихованохоботників, ін. шкідників – обприскування вище вказаними інсектицидами за вказаними вище показниками ЕПШ. За потреби при ураженні хворобами (пероноспороз, альтернаріоз, інші) – обприскування одним із вказаних вище фунгіцидів.

Наприкінці бутонізації проти ріпакового квіткоїда, приховано-хоботників (5-6 жуків на рослину), пильщика, капустяної попелиці – обприскування посівів (насіннєвих та на технічні цілі) каліпсо 480,КС 0,2л/га, вантекс,мк.с. 0,04-0,06 л/га, ф’юрі,в.е. 0,1 л/га, біская 240 о.д.0,3-0,4 л/га, моспілан,р.п.0,10-0,12 кг/га, фастак, КЕ 0,10-0,15л/га ін. з дотриманням санітарних строків до збирання врожаю.

За 14 днів до збирання врожаю для запобігання масового ураження хворобами – десикація за побуріння 70% стручків і вологої погоди гліфоганом, вулканом плюс, домінатором,в.р. 3 л/га, реглоном супер,в.р.к. 2-3 л/га.

Збирання проводять за рівномірного фізіологічного дозрівання рослин (вологість насіння в побурілих стручках центрального стебла 25%) – роздільний спосіб, за технічної стиглості рослин і вологості насіння 12-14% - пряме комбайнування.

Після збирання – глибока зяблева оранка, підсушування, очищення та калібрування насіння.

Шкідники та хвороби бобових культур

У посівах сої розвиватимуться й шкодитимуть личинки та жуки бульбочкових довгоносиків, попелиць, місцями - гусінь листокруток, п`ядунів, листогризучих совок, павутинний кліщ, які за сприятливих погодних умов та при відсутності захисних заходів можуть завдати шкоди посівам культури. Підвищена вологість і температура повітря 18…26°С сприятимуть поширенню мікоінфекцій, зокрема, аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу, білої гнилі або склеротиніозу, тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення..

Від павутинного кліща посіви обприскують акарицидами на основі фенпіроксимату (ортус, КС, 0,7-0,9 л/га). В насіннєвих посівах обприскування проводять після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції, а уражені вірусами рослини видаляють.

Тепла і помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу сої, за умов прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями. Для попередження розповсюдження захворювань рослини сої, які дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих ділянок видаляють. Посіви обприскують фунгіцидами.

 Заходи захисту сої від шкідників і хвороб
(на основі рекомендацій ННЦ «Інститут землеробства НААНУ»)

Шкідники і хвороби картоплі.

Колорадський жук лишається найнебезпечнішим шкідником пасльонових культур.Нестійкий температурний режим квітня не сприяв ранньому масовому виходу з місць зимівлі колорадського жука. В посівах базового господарства інтенсивність пошкодження колорадським жуком  у фазу бутонізації личинки та імаго фітофага пошкодили 8-10% кущів картоплі, під час цвітіння відповідно12-14%. Восени 2021 року грунтові розкопки картоплянищ вказують на високу щільність жуків в грунті. Шкідником заселив 16% обстеженої площі за середньої чисельності 2 екз./м.кв. і пішов на зимівлю в задовільному фізіологічному стані .Враховуючи задовільний стан,за доброї перезимівлі можна передбачити масове заселення і пошкодження посадок картоплі

Оскільки район належить до зони із підвищеною кількістю вологи та помірною температурою повітря (середня температура найтеплішого місяця липня – 18-20 ⁰С), ці умови є оптимальними для розвитку фітофторозу на всіх посадках картоплі.

Через суху спекотну погоду минулого літа хвороба мала помірний та депресивний характер розвитку та масового поширення в поточному році набуде після зливових дощів,різких коливань денних та нічних температур, рясних рос.

У 2022році розвиток бактеріальних хвороб залежатиме від якості посадкового матеріалу,термінів посадки. Тому слід ретельно готувати насіння, оздоровлювати та поновлювати його.

 Система заходів захисту картоплі від шкідників та хвороб

(На основі рекомендацій Інституту картоплярства НААНУ)

1.Агротехнічні: додержання сівозміни (повернення картоплі на попереднє місце не раніше, ніж через 4 роки), кращі попередники – озимі зернові, зернобобові, просторова ізоляція не менше, як 500м від інших пасльонових культур, вирощування стійких сортів, збалансовані дози добрив.

2.Восени перед закладанням і навесні перед пророщуванням і перед садінням: перебирання, сортування картоплі з вибраковуванням уражених і пошкоджених бульб.

3.За 15-30 днів до садіння: пророщування бульб для ранньої вигонки (25-30 днів). Температуру підтримують 6-7 днів на рівні 20?С, потім знижують до 12-14?С, можливе також прогрівання насіннєвого матеріалу протягом 12-15 днів за температури 15-18?С. Після пророщування бульби перебирають і видаляють хворі.

4.За 1-3 дні до садіння або з садінням: проти ґрунтових шкідників, колорадського жука – протруєння насіннєвого матеріалу престижем, т.к.с., армадою, 1л/т, (ефективний і проти ризоктоніозу, сисних шкідників), селест Топом,т.к.с. 0,5-0,7л/т (ефективний і проти сисних шкідників, ризоктоніозу, альтернаріозу), круїзером 350 т.к.с. 0,3 л/т, еместо Квантум, 273,5 ТН 0,3-0,6л/т, нупрідом 600 ТН 0,15-0,25л/т. Для роздрібного продажу населенню для обробки бульб перед посадкою дозволене використання препаратів: престиж, актара, антіжук-Гідро, армада, броня, Ін сет, нупрід 600, селест Топ, табу, тирана, шедевр, різні види матадора, ін. у рекомендованих нормах. Проти хвороб – фунгіцидними протруювачами: максим, 025 ТН, 0,75 л/т, ровраль Аквафло,КС, 0,38-0,4 л/т, фунгазіл,к.с. 150мл/т (насіннєва картопля).

5.До садіння картоплі: знищення всіх відходів картоплі біля сховищ, місць перебирання, переорювання місць буртування картоплі.

6.Садіння на глибину 10см за температури 6-8?С, густота на насіннєвих посадках 60-70, на товарних - 50-60 тис. бульб на 1га.

7.Під час садіння – проти ґрунтових шкідників у разі їх високої чисельності – внесення в ґрунт регенту 5кг/га під час висаджування картоплі або нагортання гребенів, форсу 1,5 г., 5-15 кг/га – внесення в рядки.

8.До сходів – за появи сходів: проти ризоктоніозу, бур’янів – боронування, розпушування міжрядь, високе підгортання в період вегетації.

9.За появи сходів-перша прочистка, під час цвітіння-друга: проти бактеріальних і вірусних хвороб – прочищення насіннєвих посівів від хворих рослин і домішок рослин інших сортів.

10.На ранніх сходах у разі заселення 10% кущів колорадським жуком, масової появи личинок 1-2 віку, їх чисельності 10-20екз./кущ при заселеності 8-10% кущів – обприскування одним із інсектицидів: актара 25% в.г. 0,06-0,08 кг/га, альтекс, КЕ 0,07-0.1л/га, арріво 25%КЕ 0,1-0,16л/га, АТО ЖУК, КС 0,1-0,15л/га, АЦ Люкс, ЗП 0,05-0,07кг/га, енжіо,к.с. 0,18 л/га, конфідор 200, РК 0,2-0,25 л/га (зеніт, танрек), кораген,к.с. 0,05-0,06 л/га, біская,о.д 0,2л/га, бомбардир, ВГ 0,045-0,050кг/га, вантекс, Мк.с. 0,07л/га, дурсбан 480,к.е. 1,5л/га, Ін Сет, ВГ 0,045-0,05кг/га, дантоп,в.г. 0,035-0,045 кг/га, каліпсо 480 к.е. 0,1-0,2 кг/га, карате Зеон, мк.с.0,1л/га, когінор, РК 0,2-0,25л/га, командор, РК 0,25л/га, моспілан,р.п. 0,05кг/га, наповал, КС 0,15л/га, номолт, к.с. 0,15л/га, нупрід 200, КС0,2-0,25л/га, ратибор, РК 0,15-0,2л/га, рімон, КЕ 0,25-0,3л/га, фастак, КЕ 0,07-0,1л/га, клоті-200, КС 0,06-0,07л/т, іншими дозволеними, біопрепаратом  актофіт,к.е. 0,3-0,4 л/га.

11.У фазі бутонізації – цвітіння проводять профілактичні обробітки фунгіцидами системно-контактної дії. Після цвітіння застосовують контактні препарати. У першу чергу обприскують посіви ранніх сортів, а через 7 днів – пізніших строків достигання. За пізнього і слабкого розвитку фітофторозу застосовують тільки контактні препарати. Обробітки проти фітофторозу та альтернаріозу проводять  одним із препаратів системної дії: акробат МЦ,в.г. 2кг/га, арева Голд, ВГ 1,8-2,0кг/га, інфініто,к.с.1,2-1,6 л/га, мелоді Дуо,з.п. 2,0-2,5 кг/га, татту,к.с. 3л/га, ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г. 2,5 кг/га, тайлер, ЗП 2-2,5л/га, танос 50 в.г., тайтл 50 в.г.,0,6 кг/га, курзат Р,з.п., 2,5-3,0 кг/га; квадріс 250,к.с. 0,6л/га, квадріс Топ, к.с.0,75-1,0 л/га ревус,к.с.0,5-0,6л/га, ревус Топ,к.с.0,6л/га,  кольт 690, ЗП, 2кг/га, орвего, КС 0,8-1,0л/га, консенто 450 КС 1,7-2,0л/га, банджо Форте, КС 0,8-1,0л/га, захист, ЗП 1-2кг/га, контактними: дітан М-45,з.п. 1,2-1,6 кг/га, полірам,в.г. 2,0-2,5 кг/га, купроксат к.с. 3-5 л/га, антракол 70 в.г. 1,5 кг/га, блу бордо, ВГ 3,75-5,0кг/га, пенкоцеб, ЗП 1,6кг/га, фольпан в.г., 2 кг/га, ширлан,к.с.0,3-0,4 л/га, банджо, КС 0,3-0,4л/га, іншими дозволеними,  норма витрати робочої рідини 300-400л/га.

Для захисту картоплі від хвороб можна застосовувати біологічні препарати фітоДоктор,п 2-3кг/га, фітоцид,р. 0,5-1,0л/га, псевдобактерін-2,в.р. 1л/га (або обробка насіння 1л/т).

12. Обробіток посівів через 24 год. після скошування бадилля фунгіцидом контактної дії ширланом, к.с. 0,4л/га, який ефективно знищує спори грибів.

13. При не проведенні скошування за 10-14 днів до збирання врожаю – десикація посівів реглоном Супер,в.р.к. 1,5-2 л/га, реглоном Ейр 200 РК, реглон Форте 200 РК, 1,5л/га, ретро 150 РК, 1,5-2,0л/га, норма витрати робочої рідини 300л/га.

14.Збирання в суху погоду. Закладання бульб на насіння в тимчасові бурти на 18-20 днів, сортування та укладання на постійне зберігання.

15.Протягом зберігання проти гнилей та інших хвороб – дотримання оптимальних умов зберігання (температура 2-4?С та відносна вологість повітря в сховищах 90-95%).

Шкідники і хвороби овочевих культур.

Капуста.У 2022 році посадкам капусти і надалі завдаватимуть шкоди-хрестоцвітні блішки,капустяна попелиця ,совка,капустяний та ріпаковий білани,які кожного року мають господарське значення в нашому районі.

За умов різких коливань температур,надмірній вологості повітря та пошкодження рослин шкідниками можливе поширення та розвиток наступних хвороб:слизистий,судинний бактероіз, фомоз, пероносрозом .Протягом останніх років господарського значення набула кіла капусти Джерелом інфекції  є грунт, недотримання сівозміни,заражений посадковий матеріал.

Цибуля.                   

Рослинам цибулі суттєвої шкоди завдаватимуть личинки цибулевої мухи, прихованохоботник, за посушливих умов ймовірний інтенсивний розвиток тютюнового трипса.

Кабачки, огірки, інші гарбузові культури пошкоджуватимуть баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ.

У  2022 році слід очікувати ураженість посівів бактеріозом(температура повітря 25-27 С),розвиток пероноспорозу буде за високої відносної вологості повітря більше 87% і помірної температури 15-27 С. Розвитку борошнистої роси сприятимуть температура 25-27 С і вологості повітря 20-80 %,а роси й часті опади- антракнозу.

Шкідники і хвороби кукурудзи.

У сезон вегетації 2021 року середня чисельність найшкідливіших фітофагів не перевищувала порогу шкідливості,проте відмічено спалах чисельності стеблового(кукурудзяного)метелика,особливо приватному секторі. У фазі викидання волотей(співпадає з періодом виплодження гусениць) слід обприскувати посіви інсектицидами. За результатами обстежень полів кукурудзи(індивідуальні подвірні господарства) ураженість  рослин пухирчастою сажкою становила 5% рослин. та гельмінтоспоріозною плямнистість.З метою обмеженню розвитку хвороб слід уникати повторних посівів кукурудзи,дотримання технології вирощування.

 Система захисту кукурудзи від шкідників та хвороб

(На основі рекомендацій Інституту зернового господарства НААНУ)

1. Допосівний період

1.1.Дотримання сівозміни, висівати кукурудзу на одному й тому ж полі тільки через 3 роки (для запобігання пошкодження личинками західного кукурудзяного жука), при високій чисельності дротяників – уникнення висіву кукурудзи протягом 3 років після багаторічних трав. Не сіяти кукурудзу на площах, де виявлено понад 10екз./кв.м дротяників.

1.2.Якісна підготовка ґрунту.

1.3.Для запобігання ураження хворобами – інкрустування насіння з введенням у робочий розчин одного з протруйників: вітавакс,200,ФФ,в.с.к. 2,5-3л/т, максим 025,ТН, або максим ХL 035FS, т.к.с. 1 л/т, максим Кватро 383,5 FS, ТН 1-1,5л/т, іншур Перформ,т.к.с. 0,5 л/т, редіго М 120 ТН 1,5-1,8л/т, аліос, ТН 1-2л/т, стаміна, ТН 0,25л/т, февер 30 FS, ТН 0,6-0,9л/т, та ін. дозволених з додаванням мікроелементів, регуляторів росту.

1.4. За чисельності на кв.м понад 3 дротяників та інших ґрунтових шкідників протруювання насіння одним із інсектицидних протруйників, яких дозволено до використання в Україні дуже широке коло: круїзер 350FS, т.к.с. 6-9л/т (в т.ч. і проти личинок ЗКЖ), круїзер Форс Маіс 280 FS, ТН 6,2-12,5л/т, луміпоса, ТН 17л/т, пончо 600 FS, ТН  1,4-3,5л/т, космос 250, ТН 4 л/т, гаучо,з.п. 28 кг/т, нупрід 600, ТН 5,0-9,0л/т, вайпер, ТН 3,5л/т, та ін. дозволеними препаратами. Або внесення ґрунтового інсектициду регент 20,г., спеціальними сошниками та дозаторами під час сівби, або суцільним способом з подальшим загортанням в грунт перед сівбою.

2. Посівний та післяпосівний періоди – оптимальні строки, норми та глибина висіву, дотримання технології застосування гербіцидів.

3.Сходи – у разі заселення довгоносиком (2-3екз/кв.м), озимою совкою (2екз/кв.м) – обприскування крайове або суцільне обприскування одним із інсектицидів драгун, к.е. 1,2л/га, армор,КС 0,06-0,15л/га, коннект 112,5 КС 0,4-0,5л/га, інші.

4. Викидання волоті – формування зерна – обприскування посівів одним з інсектицидів в разі наявності понад 18% рослин із яйцекладками або 6-8% рослин із гусеницями кукурудзяного стеблового метелика: децис ф-Люкс,к.е. 0,4-0,7л/га, карате зеон,к.с. 0,2 л/га, кайзо,в.г. 0,3 кг/га, кораген 20 КС 0,15л/га, іншими дозволеними. Проти кукурудзяного стеблового метелика на початку та в період масового відкладання яєць можна застосовувати вогнівочну, совочну форму трихограми (50-100 тис. самиць/га). Проти ЗКЖ дозволені до використання інсектициди карате зеон,к.с 0,3 л/га, кайзо,в.г. 0,3кг/га. У разі ураження хворобами (гельмінтоспоріоз, іржа) – обприскування фунгіцидами: абакус, мк.с, 1,5-1,75л/га, коронет,к.с. 0,6-0,8л/га, ретенго,к.е. 0,5л/га, піктор Актив, КС 0,4л/га, інші дозволені.

 Для обробітків кукурудзи у фазу викидання волоті-формування зерна необхідна наявність спеціальних висококліренсних обприскувачів або застосування авіації.

5. Збирання врожаю і післязбиральний період: для зниження загрози пошкодженості качанів хворобами – стислі строки збирання, сушіння, уникання механічного травмування зерна; для зниження зимуючого запасу гусениць кукурудзяного стеблового метелика – низький зріз стебел (не вище 10см); проти комплексу шкідників (в т.ч. і ЗКЖ) та хвороб – подрібнення післязбиральних решток, глибока зяблева оранка.

Шкідники і хвороби плодових культур.

За теплої і посушливої погоди  повсюдно у яблуневих садах зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок). Молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, в кінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватиметься гусінь; закінчить живлення і заляльковуватиметься гусінь золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Скрізь триватиме літ, яйцекладка, відродження та живлення гусені яблуневої плодожерки першого покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне їх опадання. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.

Спека та висока вологість повітря сприятимуть повсюдному поширенню в зерняткових і кісточкових насадженнях борошнистої роси, плодової гнилі. Масовій появі кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, у яблуневих і грушевих садах - розвитку парші сприятиме прохолодна погода за значних опадів..

   Заходи захисту плодових насаджень від шкідників та хвороб

Зерняткові культури

(За рекомендаціями інститутів садівництва та зрошуваного садівництва НААНУ)

Проти бактеріального опіку на яблуні дозволене використання біологічного препарату казумін 2Л,в.р.3,0-4,0л/га. Проти бак.опіку, парші, моніліозу – фітолавін, РК 2л/га. Натургард,в.г. 0,3-1,0л/га використовують проти листоблішок, попелиць, квіткоїда, мітігейт,в.р. 0,3-0,45л/га – проти червоного та бурого плодових кліщів, мадекс Твін,КС 0,1л/га – для боротьби з яблуневою, східною плодожеркою; псевдобактерін-2,в.р. 1,0л/га – проти збудників грибкових і бактеріальних хвороб.

Кісточкові культури

    За такої фітосанітарної ситуації основні зусилля доцільно спрямувати на дотримання систем захисту сільськогосподарських культур, які базуються на оптимальному поєднанні організаційно-господарських, імунологічних, біологічних і хімічних заходів, що забезпечує регулювання чисельності шкідливих організмів на невідчутному рівні.

 Розвиток шкідників та хвороб сільськогосподарських культур в 2022 році регулюватимуться погодно кліматичними умовами, розвитком ентомофаг та проведенням необхідних заходів боротьби.

Державний фітосанітарний інспектор     Л.Костенко

Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар

« повернутися