Інформація ГУ ДПС у Львівській області
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Старосамбірській ДПІ
З метою роз’яснення актуальних питань податкового законодавства у Старосамбірській ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО».
На запитання платників відповідав начальник ДПІ Віктор Дмитрук.
Запитання, які надійшли на «гарячу лінію», та відповіді на них:
Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь: Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) в «Електронний кабінет» (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100. При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору. В сервісі ДПС «Електронний кабінет» забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?
Відповідь: Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь: Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Декларування 2022. Чи має право ФОП на податкову знижку при отриманні доходів від підприємницької діяльності?
Старосамбірська ДПІ інформує, що підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
Згідно з п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.
При цьому, відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.
Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ заробітна плата для цілей розд. ІV ПКУ – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Отже, фізична особа – підприємець не має право на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.
Місце постачання електронних послуг згідно з нормами Закону України № 1525
Старосамбірська ДПІ нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які набирають чинності з 2022 року) Закону України від 03.06.2021 № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (Закон України № 1525).
З введенням в дію Закону України № 1525 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) ст. 186 ПКУ доповнено пунктом 186.31, відповідно до якого місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг.
Так, з метою застосування цього пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:
- для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;
- для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.
З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості :
а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);
б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;
в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у абзацах «а» та «б», засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги).
Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у абзацах «а», «б» та «в» переліку відомостей, є:
- платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг;
- банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги;
- інша комерційно важлива інформація.
Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість (ПДВ) шляхом повідомлення особі –нерезиденту свого індивідуального податкового номера платника ПДВ.
Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання – платник ПДВ, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник ПДВ.
Громадянин володіє коштами, які розміщені на депозитному банківському рахунку. Чи подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація?
Старосамбірська ДПІ інформує, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.
Про застосування РРО та ПРРО говорили під час навчального тренінгу в Старосамбірській ДПІ
У Центрі обслуговування платників Старосамбірької ДПІ проведено тренінг щодо порядку реєстрації та використання реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі програмних РРО.
Під час проведення тренінгу начальник Старосамбірської ДПІ Дмитрук Віктор роз’яснював платникам, що з 1 січня 2022 року є обов'язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки. Розповів про нюанси застосування РРО для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території села.
Разом з тим, керівник податкової інспекції розповів про ведення обліку товарних запасів платниками єдиного податку ІІ-ІV групи.
Віктор Дмитрук також розповів присутнім, що з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування. Зокрема, платникам повідомив, що під час податкової амністії можна легалізувати активи як на території України, так і за її межами.
Окрім того, учасників зустрічі було проінформовано про початок кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у минулому році.
У ході заходу фізичні особи – підприємці отримали кваліфіковані відповіді на свої запитання.
Чи застосовують суб’єкти господарюванн, у тому числі ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі на ринках, ярмарках?
Старосамбірська ДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік). Згідно з п. 3 Переліку суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) – 500 тис. грн на один суб’єкт господарювання.
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки з застосовуванням РРО або ПРРО.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
