ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку ПЛАНУ ЗАХОДІВ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2026-2027 РОКИ

Дата: 02.03.2026 15:33

Кількість переглядів: 47

Проєкт

ЗВІТ

про стратегічну екологічну оцінку

ПЛАНУ ЗАХОДІВ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ НА 2026-2027 РОКИ

2026

ЗМІСТ

1.ВСТУП..............................................................................................................................................................................4 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗИ ЗМІНУ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО ..........................................................................................................................................................5 

3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ ............................................................. ……………………………………………………………12

4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ СТРАТЕГІЇ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ ......... ………………………………………………….14

5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ТА ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ .................................................................................................18

6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ -50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ .................................................................................................... …22

7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ СТРАТЕГІЇ ................................................................................... ………………………………………………28

8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ ............................................................................ 30

9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ.............. ……………………………………………….33

10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ......................................................................................35

11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ .................................................................................. ………………………………………………35

ТАБЛИЦІ

ТАБЛИЦЯ 2.1. ПЕРЕЛІК РІЧОК…………………………………………………………………6

ТАБЛИЦЯ 2.2. СТРУКТУРА ЗЕМЕЛЬНОГО ФОНДУ .............................................................7

ТАБЛИЦЯ 3.1. МАТРИЦЯ ВПЛИВУ НА КОМПОНЕНТИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ..................................................................................................12

ТАБЛИЦЯ 4.1. ВПЛИВ ЦІЛЕЙ СТРАТЕГІЇ НА КОМПОНЕНТИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ...................................................................................................15

ТАБЛИЦЯ 4.2 ВПЛИВ МІСЦЕВИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМ СПРЯМОВАНИХ НА РЕАЛІЗАЦІЮ  ПЛАНУ ЗАХОДІВ  НА КОМПОНЕНТИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ………………………………………………………………16

ТАБЛИЦЯ 6.1. ОЦІНКА ЙМОВІРНИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ВІДПОВІДНО ДО КОНТРОЛЬНОГО ПЕРЕЛІКУ .................................................23

ТАБЛИЦЯ 6.2. ВИСНОВКИ ЩОДО ЙМОВІРНОГО ВПЛИВУ СТРАТЕГІЇ НА ДОВКІЛЛЯ ............................................................................................................................................................26

ТАБЛИЦЯ 7.1. МОЖЛИВІ ПРЕВЕНТИВНІ ЗАХОДИ ЗА СКЛАДОВИМИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА .............................................................28

ТАБЛИЦЯ 9.1. ЕКОЛОГІЧНІ ІНДИКАТОРИ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ ………………………………………………………………………………………...34

РИСУНКИ

РИСУНОК 2.1. КАРТОСХЕМА ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ............................................5

РИСУНОК 2.2. АНАЛІЗ ПРИЧИН ПРИРОДНОГО СКОРОЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ………………………………………………………………………….10

ДОДАТКИ

СКЛАД РОБОЧОЇ ГРУПИ З ПРОВЕДЕННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРОЄКТУ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ ДО 2027 РОКУ ............................................................................................................................................................36

1.ВСТУП

План заходів із реалізації стратегії розвитку добромильської міської територіальної громади на 2026-2027 роки (редакція 2025 року) (далі – План) розроблена Робочою групою з розробки Стратегії розвитку Добромильської громади на 2021-2027 роки продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року) відповідно до чинного законодавства України.

План зорієнтований на розвиток конкурентоспроможної економіки громади, створення комфортних та безпечних умов на території громади для жителів громади представників бізнесу та громадськості загалом.

План заходів  узгоджується з пріоритетами і цілями стратегічних документів державного та регіонального рівня, - Стратегії Добромильської громади,

 Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегії розвитку Львівської області на період 2021-2027 років, Програми відновлення України.

Відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», державою визначено необхідність здійснення процедури стратегічної екологічної оцінки для документів державного планування у встановленому законодавством порядку.

Стратегічна екологічна оцінка (далі – СЕО) – процедура визначення, опису та оцінювання можливих негативних наслідків виконання та реалізації документів державного планування (далі – ДДП) для довкілля.

Метою СЕО є забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища, безпеки життєдіяльності населення та охорони його здоров’я, сприяння інтеграції екологічних міркувань і підготовку документів державного планування з метою досягнення сталого розвитку. Це системний та комплексний інструмент оцінки, що підтримує та інформує про процес прийняття управлінських рішень суб’єктами діяльності, які можуть мати можливі екологічні наслідки.

План Заходів  відповідає засадам екологічної політики України, визначеним Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2030 року», а також Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затвердженій Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Добромильської громади на 2021-2027 роки (редакція 2025 року розроблено з врахуванням Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 р. № 296.

В рамках проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту Плану Заходів було оприлюднено заяву про визначення обсягів СЕО на офіційному веб-сайті Добромильської міської  ради за посиланням: https://dobromylska-gromada.gov.ua/news/1764153385/  Також заяву було направлено департаменту екології та природних ресурсів, департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації.

Протягом громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки зауваження та пропозиції від громадськості – не надходили, від регіональних органів виконавчої влади – пропозиції враховано.

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ТА ПРОГНОЗИ ЗМІНУ ЦЬОГО СТАНУ, ЯКЩО ДОКУМЕНТ ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ НЕ БУДЕ ЗАТВЕРДЖЕНО

Добромильська міська територіальна громада - об’єднана територіальна громада в Україні у Самбірському районі Львівської  області, утворена 2020 року з адміністративним центром у м.Добромиль. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» громада увійшла до новоствореного Самбірського району.

 Добромильська міська територіальна громада розташована в південно-західній частині Львівської області. В сучасних межах громада займає територію площею 299,3 км², що становить 1,37 % території області.

Рисунок 2.1. Картосхема Добромильської громади

Територія громади охоплює Сансько-Дністерське водорозділове підвищення та розташована в басейні Балтійського моря.

У рівнинній частині одним із пріоритетів розвитку, у зв’язку із сприятливими умовами, вважається сільське господарство.

Поверхня зони Прикарпаття – це хвиляста рівнина, порізана ярами і річковими долинами. Північна частина громади лежить в межах Дністро-Санської низовини, яка переходить в Прикарпатське передгір’я.

Особливості геологічної та геоморфологічної будови 

Громада розташована на вододільній рівнині – Сянсько- Дністровській. Це місце знаходження Водороздільного хребта : річок Чорного і Балтійського моря. Сянсько-Дністерська увалисто-горбиста льодовиково-водно-льодовикова вододільна височина з поширенням льодовикових та водно-льодовикових форм 17 рельєф займає основну частину Сянсько-Дністерського межиріччя з Головним Європейським вододілом. Абсолютні висоти коливаються від 280 до 340 м (абсолютна висота – 341 м біля с. Чижки).

Характеристика ґрунтів

На території громади є незначна частина темно-сірих опідзолених ґрунтів, які відзначаються високою природною родючістю і належать до особливо цінних Утворюються під розрідженими широколистяними лісами паркового типу. Залягають в межах вододільних плакорів і плато, їхніх схилів, плоских і слабохвилястих рівнин середнього рівня, з неглибокими заляганням ґрунтових вод і водночас добре дренованих. Використовуються під ріллю. Також у північно-східній частині Передкарпаття є чорноземи опідзолені та типові малогумусні. Вони формуються за умов глибокого періодичного промочування, відсутнього накопичення у ґрунтовому профілі легкорозчинних солей та інтенсивної акумуляції гумусу. Відзначаються неглибокою гумусованістю. Чорноземи типові – добре мікроагреговані ґрунти. Характеризуються доброю родючістю та універсальним характером господарського використання.Ґрунт сформувався в процесі горотворчих дій при взаємодії з кліматичними умовами, різновидністю рослин і тварин. Найголовніше в ґрунті це його родючість. Так як регіон роточчя багатий на флору, фауну – різноманітні й ґрунти. Зв’язок цих змін заклечається у особливостях материнської породи, кліматом і рель’єфом. Тут виокремлено 10 агровиробничних груп ґрунтів. В основі їхньої класифікації лежить: ступінь 14 родючості, фізичний склад, де вони знаходяться, вміст поживних речовин. Також враховувалося економність використання ґрунтів, ознаки що характеризують їхню морфо логічність. Всі вони окультурені.  Дернові;-  Дерново-підзолисті;-  Середньосуглинкові;- Бурі лісові опідзолені;-  Глибокодерново- буроземні;-  Лучні опідзолені;-  Лучні піщані грунти річкових заплав;- До незайманих відносяться :  Лучні опідзолені.-  Торфово-болотні.- На півточі ОТГ є бурі лісові опідзолені, середньосуглинкові ґрунти на делювії. Це свідчить, що їхній склад є типовим для Карпат. Дещо інший склад ґрунтів на вторинних луках, які сформатувалися у винищених ділянках лісу. В основному це - дерново-буроземні ґрунти. Якщо піднятися ще вище на природні полонини, то це - лучно- буроземні ґрунти. У міжріччі Дністра і Стривігора залягають середньосуглинкові, поверхнево оглеєні ґрунти на алювіальних і делювіальних суглинистих безкарбонатних породах. Їх також можна помітити на схилах Сянсько-Дністровської вододільної рівнини. Звісно гумус у них бідний. Він займає дл тридцяти сантиметрів ґрунтового розрізу. Для цих ґрунтів характерна підвищена кислотність. Вони тугі, слабо водопроникні і часто покриті мохом. Наявні на досліджуваному регіоні й ґрунти лук. Місцезнаходження - північна частина регіону. Ними наповнені долини річок Стривігор, Болозівка, Вігор. Вони містять більше гумусу – до трьох процентів. А їхня глибина 15 залягання - 45 см. Звісно, у місцях бувшого протікання рік, тобто спорожнілих русел, родючого шару немає. У прилеглих територій до русел річок – плодючі землі з високим вмістом гумуса. Тут часто знаходяться приватні городи, сіножаті. Вони легко пропускають воду і помірно зберегають вологу. Так як їхня кількість невелика, до них потрібно особливо по-господарськи ставитися. Повинні бути особливі агротехнічні заходи індивідуального кожного року. Навкола багато негативних чинників, які можуть понизити родючість цих земель. Це й засолення, закислення, заболочення, вітрова і водна ерозія. Захист родючості прируслових ділянок запорука самостійного забезпечення необхідною продукцією місцевих мешканців.

Гідрологія

Територія громади вкрита сіткою річок, які належать до басейну Вісли.

Табл.2.1. Перелік річок

Земельні ресурси. Структуру земельного фонду громади демонструє таблиця 2.1.

Табл.2.2. Структура земельного фонду

Лісові ресурси

Лісові масиви на території  Добромильської міської ради обслуговують два підприємства  ДП «Ліси України» (Добромильське лісництво)  та  Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс».

У користуванні ДП «Ліси України» (Добромильське лісництво) – є 3298 га  лісового масиву.

Старосамбірське  ДЛГП «Галсільліс» (Добромильське лісництво)  має у користуванні 2917 га.  

Серед лісових насаджень переважаючими породами  в гірській частині є  ялиця та бук, на рівнині  дуб та сосна.

Природно-заповідний фонд (далі ПЗФ) 

В межах міста Добромиль та громади є кілька об’єктів природно-заповідного фонду, як загальнодержавного, так і місцевого значення.

На околицях Добромиля в  межах Добромильської ОТГ, між містом Добромиль і селом Губичі.  розташований лісовий заказник місцевого значення „Добромильський”. Площа - 90 га. Перебуває у віданні Старосамбірського ДЛГ (Добромильське л-во, кв. 5). Статус надано з метою збереження лісів з живописними ландшафтами в передгір'ї Українських Карпат. У деревостані переважають бук і ялиця. Серед насаджень бука зустрічаються рідкісні види рослин: лілія лісова, лунарія оживаюча, плаун баранець та гриб герицій коралоподібний — види, занесені до Червоної Книги України На території збереглися типові для регіону ялицево-букові фітоценози у мало порушеному стані, трапляються рідкісні види занесені до Червоної книги України – лілія лісова, плавун-баранець, лунарія оживаюча та гриб Гериній кораловидний. Вологі місця сприятливі для розмноження і життя саламандри.

 У структурі ПЗФ є 2 заповіді урочища: Міженець (8,7 га) поблизу с. Міженець та  Скельний дуб (16 га) розташований на північ від міста Добромиль, неподалік від села Губичі.

З метою збереження старовинного парку, закладеного  ще у ХVІІІ ст., у 1960 році на території Добромильської громади створено Парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Міженецький парк", прощею 11га. Із північно-західної і північної сторони парк примикає до земель населеного пункту с.Міженець, гідрографічна сітка складається з річок Вігор і Вирва.

Окрасою парку сьогодні є близько 60 видів дерев та кущів, багато із яких є екзотичними, серед яких дуб ліровидний, магнолія зірчаста, туя гігантська, платан, величезні вікові ясени, дуби і клени тощо. Породний склад дендрофлори відрізняється великим різноманіттям листяних та хвойних порід. Насадження парку представляють: родина липові (екзотичний вид – липа американська і два види аборигени – липа серцелиста та широколиста); родина розові (черешня, черемха, глід звичайний); родина букові – представлена дубом червоним в алейних, групових, рядових і одиночних типах посадок, також зустрічається дуб великоплодий, звичайний, скельний, лісовий; з родини кленові на території парку поширений клен-явір; також присутні види з родин березові, вербові, бобові, маслинові тощо.

Кліматичні умови 

Для території в усі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників – температури і вологості повітря, температури грунту, напряму  і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску. Додаткові впливи на формування кліматичних показників має рельєф – низька рівнинна поверхня сприяє швидкому проходженню повітряних мас, а підвищена – (височини і гори ) створює бар’єрний ефект. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C . Характерна наявність туманів. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1700 мм в горах.

 Екологічна ситуація 

Екологічна ситуація на території громади  характеризується відносною стабільністю показників.

Хімічно небезпечних об’єктів та  об’єктів підвищеної небезпеки на території Добромильської ТГ немає .

У громаді, зокрема у м.Добромиль  та с.Міженець  функціонують очисні споруди. Об’єкти завершені у 2022 та 2024 роках відповідно і,  тим самим, забезпечено   припинення скиду неочищених стічних вод у річку Вирва (Добромиль) та Мала Вирва (с.Міженець), які є притоками р.Вігор, що впадає у річку Сян.

Однак  є ще ряд проблем , які потребують вирішення :

• Накопичення  побутового сміття  в лісонасадженнях та поблизу річок, в зоні житлової забудови.
• Стан озеленення на території громади  потребує подальшого розширення та коригування.
• Заходи щодо відновлення і підтримання сприятливого  гідрологічного режиму та санітарного стану річок Вирви, Вігору, Болозівки.

Поточний стан атмосферного повітря

Стан атмосферного повітря на території громади характеризується відносною стабільністю показників. В громаді немає підприємств добувної  промисловості, які є найбільшими забруднювачами повітря. На території громади функціонують підприємства з деревообробки  ТзОВ «Добромильський ДОК» та ТзОВ «Чумак», а також ФОП Дутко М. , який провадить діяльність  з випалювання деревного вугілля. Зазначені суб’єкти мають незначну частину  викидів.

Варто зазначити, що суттєвим джерелом забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт. В зв’язку з відкриттям МАПП «Нижанковичі-Мальховіце» та  проведеним капітальним ремонтом автодороги Т-14-18 Нижанковичі-Самбір зріс транспортний рух в напрямку Республіка Польща та у зворотньому напрямку. Тому постійне збільшення інтенсивності руху автотранспорту буде  призводити до прогресуючого зростання забруднення довкілля.

            На сьогодні показники стану атмосферного повітря не перевищують гранично допустимих норм. Рівень забруднюючих речовин в атмосферному повітрі на території громади є низьким.

Стан водних ресурсів 

Добромильська ОТГ, як і вся Україна, має певні особливості у забезпеченні водними ресурсами. Враховуючи те, що Добромильська ОТГ розташована у Львівській області, вона має певні переваги в порівнянні з посушливими регіонами України. Річки, озера, та інші водойми на території ОТГ є важливим ресурсом для різних галузей, таких як сільське господарство,  рекреація та інші. 

Особливу увагу слід приділяти охороні водних ресурсів, адже вони є обмеженим ресурсом, який потребує раціонального використання та захисту від забруднення. Заходи з охорони вод включають зменшення обсягів стічних вод, покращення методів очищення стічних вод, впровадження оборотного водопостачання та інші. 

Громада розташована в межах Головного Європейського вододілу. Річка Вігор є притокою р. Сян (басейн Балтійського моря). Річки Вирва та Болозівка є притокою  річки Стривігор, а та, в свою чергу, впадає в р.Дністер (басейн Чорного моря).

При цьому вони живляться мішано. Одні - сніговими, дощовими, талими водами, а інші - підземними водами. Проте найефективніше живлення - весняною повінню. Характерні для літнього періоду дощі можуть спричинити масштабні дощові паводки.

На території громади є 76 водойм як природного так і штучного характеру, на яких розташовані гідротехнічні споруди.

Поводження з відходами

На території громади функціонує санкціонований полігон в м.Добромиль. Обслуговування веде КП МВУЖКГ м.Добромиль. Станом на сьогодні вивозом ТПВ забезпечено 25 з 37 населених пунктів громади, що становить 68% від усієї кількості населених пунктів громади. Для вивозу підприємство має 4 одиниці техніки.

Роздільний збір відходів здійснюється частково, шляхом встановлення у населених пунктах контейнерів для збору корисних фракцій відходів (пластик, батарейки, скло, папір), що розташовані на контейнерних майданчиках.

На території громади діє Програма охорони навколишнього природного середовища, заходи до якої затверджуються щорічно і передбачають рекультивацію полігону та ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ.

Крім цього рішенням сесії Добромильської міської ради затверджено Правила санітарної очистки населених пунктів та Правила благоустрою.

В перспективі з розробкою Регіонального плану управління відходами у Львівській області на території  Добромильської територіальної громади передбачається  розміщення  перевантажувальної станції, що зумовить ліквідацію існуючого сміттєзвалища в м.Добромиль.

Демографічна ситуаціяНа території громади згідно з реєстром територіальної громади станом на серпень 2025 року  проживає 15 489 осіб.  В структурі населення  переважає сільське населення – 12200 осіб (78,8 %) , міське зосереджене в адміністративному центрі – 3289 осіб (21,2%.)

Демографічна ситуація складна. На 1 новонародженого припадає 4,28 смертей.

 В зв’язку з воєнною агресією на територію громади прибули внутрішньо-переміщені особи. Станом на 01.10.2025 року в громаді  налічується 1326 осіб (згідно з системою ІСОІ ).

Однак  ця цифра набагато менша, оскільки багато осіб  вибули, але не зняті з обліку.

За даними відділу соціального захисту в громаді фактично проживає 332 особи, з них 141 особа в прихистку для ВПО в м.Добромиль. Решта проживає в населених пунктах громади.

Ринок праці

Для Добромильської територіальної громади зважаючи на прикордонне розташування, характерними видом заробітку є сезонна міграція. Офіційний рівень безробіття на території громади становить 7,5 %, а з огляду на прокодордонне розташування громади  з Республікою Польща  у весняно-осінній період трудова міграція збільшується і  становить до 50%.

Станом на сьогодні трудовими мігрантами є жіноче населення.

За даними статистичної звітності на 01.01.2025 року середньооблікова кількість штатних одиниць в громаді становить 1129 осіб.

Середноьоблікова кількість штатних одници  в МСП – 687 осіб.

На 1 тис. мешканців в секторі МСП створено 78,14 робочих місць.

Високий рівень сезонної міграції зумовлений низьким попитом  на ринку праці.

Станом на 01.01.2025 р. в структурі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) в Добромильській  міській територіальній громаді кількість суб’єктів господарювання  становить - фізичних осіб-підприємців   станом на 01.01.2025 року – 384 ос. , юридичних осіб станом на 01.01.2025 р.– 130 ос.

Підприємництво у форматі ФОП безумовно є важливою ланкою надання послуг і надходження товарів до споживача. Лідерами по кількості ФОП в громаді  є такі галузі – оптова та роздрібна торгівля, надання послуг, швейне виробництво, тощо.

У структурі підприємств  за видами діяльності найбільшу питому вагу займають  підприємства бюджетної сфери.

Найбільшими роботодавцями на території громади серед юридичних осіб залишаються  бюджетні установи , зокрема відділ освіти, молоді та спорту Добромильської міської ради КНП «Добромильська районна лікарня», тощо.

Відповідно до проведеного департаментом охорони здоров’я Львівської облдержадміністрації аналізу основними причинами природного скорочення населення у Львівській області є серцево-судинні та онкологічні захворювання (рис. 2.1).

Рисунок 2.2. Аналіз причин природного скорочення населення у Львівській області

На території Добромильської громади функціонує 4 заклади медичної допомоги, зокрема три КНП ДМР АЗПСМ с. Нове Місто, с.Міженець, сел. Нижанковичі та КНП ДМР «Добромильська районна лікарня» у складі якої є АЗПСМ без статусу юридичної особи.

Комунальне некомерційне підприємство Добромильської міської ради «Добромильська районна лікарня» є підприємством, яке надає первинний та вторинний рівень допомоги згідно чинного законодавства. Медична медична допомога у закладі надається :

стаціонарна:

-терапевтичне відділення з неврологічними ліжками м.Добромиль- 30 ліжок, з них 6 – паліативних;

-Хирівська міська лікарня – 25 ліжок,

-терапевтичне відділення №2 с.Нове Місто – 10 ліжок з паліативними;

- хірургічне відділення – 25 ліжок з ЛОР та гінекологічними та паліативними;

- дитяче відділення – 10 ліжок.

 -амбулаторно-поліклінічна допомога надається в поліклінічному відділенні Добромильської та Хирівської лікарень, а також амбулаторна реабілітація, яка знаходиться в терапевтичному відділенні.

КНП ДМР «Добромильська районна лікарня» не увійшла у спроможну мережу і на сьогодні функціонує фактично як лікарня громади.

На території Добромильської територіальної громади функціонує пункт екстреної медичної допомоги (ПЕМД) «Добромиль» для надання невідкладної терапії населенню громади.

До основних проблем галузі  відноситься нестача  лікарського персоналу, недостатнє виконання плану вакцинації АКДП-3(61,82%), недостатнє фінансування певних цільових медичних програм охорони здоров’я, існує  необхідність покращення якості надання та доступності медичної допомоги мешканцям Добромильської МТГ, потреба в покращенні матеріально-технічної бази та створенні сприятливих умов для проведення модернізації галузі охорони здоров’я громади.

Вплив екологічних факторів громади на здоров’я не виявлено.

У випадку, якщо Стратегію розвитку Добромильської міської територіальної громади на 2021-2027 роки з продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року)  не буде затверджено, екологічні проблеми та поточний стан довкілля, у тому числі здоров’я населення, залишаться нагальними та незмінними, а саме:

▪ неефективна мережа охорони здоров’я;

▪ зберігатиметься значна амортизація об’єктів житлово-комунальної інфраструктури громади, що не будуть модернізовані;

▪ фізичний знос мереж централізованого водопостачання спричинятиме значні витоки й втрати води;

▪ не буде продовжено роботи з реконструкції  системи централізованого водопостачання та

водовідведення

▪ низька енергоефективність будівель в громаді;

▪ забруднення ґрунтів та довкілля буде продовжуватись внаслідок несанкціонованих сміттєзвалищ та недосконалої системи управління відходами на місцевому рівні;

В разі неприйняття Стратегії, інерційний характер розвитку ситуації в економіці та соціальному житті громади сприятиме накопиченню екологічних проблем, серед яких значна амортизація комунального обладнання та незадовільний стан інфраструктури можуть нести загрози техногенного характеру. Може виникнути кумулятивний ефект з проблем, що ускладнить екологічну ситуацію. Особливу загрозу становитиме проблема забруднення грунтів та  поверхневих вод.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ДОВКІЛЛЯ, УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ТА СТАНУ ЙОГО ЗДОРОВ’Я НА ТЕРИТОРІЯХ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ ВПЛИВУ

Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення економічного зростання громади із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на навколишнє природнє середовище, забезпечуватиме розвиток громади.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – це процес, за допомогою якого здійснюється врахування екологічного фактору на ранній стадії формування проєкту або на ранньому етапі прийняття господарських та управлінських рішень з метою зведення до мінімуму значної шкідливої дії останніх на навколишнє середовище.

В результаті аналізу проєктних рішень була здійснена оцінка ймовірного впливу проєкту на складові довкілля. Для того щоб провести «безпосередньо оцінку впливу на навколишнє середовище» необхідно сформувати матрицю, яка відображає взаємодію між проєктом і навколишнім середовищем (Таблиця 3.1).

Ця матриця дозволяє здійснити як якісну, так і кількісну оцінку впливу на навколишнє середовище запропонованого проєкту. Елементи проєкту та компоненти навколишнього середовища складають дві осі такої матриці.

Елементи проєкту – стратегічні цілі Стратегії розвитку Добромильської громади до 2027 року. Тоді як до компонентів навколишнього середовища потрапляють: повітря, вода, грунти, біорізноманіття, шум.

Метод оцінювання базується на визначені трьох параметрів впливу: просторового, часового та інтенсивності впливу. Кожен з параметрів обчислюється за спеціальною 10-бальною шкалою з використанням критеріїв. Оцінка показує рівень величини важливості та значущості дії, що прогнозується. Для кількісної оцінки даних факторів використовується цифри від 1 до 10.

Таблиця 3.1. Матриця впливу на компоненти навколишнього природного середовища

У зв’язку з тим, що дію численних факторів, які впливають на природне середовище неможливо оцінити кількісно, використовується напівкількісний (10- бальний) метод оцінки впливу, який дозволяє порівняти різні за характером види впливів, з додатковим використанням методу матриць. Для природного середовища нульовий вплив не враховується тому, що при будь-якій діяльності буде відбуватись вплив на довкілля. Нульовий вплив буде лише за відсутності запланованої діяльності. Оцінка впливу здійснюється по окремих компонентах навколишнього середовища.

Найсуттєвішим є вплив на повітряне середовище. Компенсаційними заходами є створення територій зелених насаджень обмеженого користування.

Повітряне середовище. Викиди, пов’язані із експлуатацією автотранспорту, та діяльність підприємства Добромильський ДОК впливатимуть на зниження якості атмосферного повітря. Для підтримання належного стану повітряного басейну необхідне чітке дотримання вимог природоохоронного законодавства.

Водне середовище. Для відведення стічних вод планується будівництво системи водовідведення та реконструкція очисних споруд.

Ґрунти. Основний вплив на ґрунти відбувається при підготовці території для будівництва будівель та полягає у виїмці ґрунту при влаштуванні підземних конструкцій будівель, автошляхових покриттів, прокладання підземних мереж, відведення поверхневих стічних вод, а також родючого ґрунту для озеленення території. Вплив на ґрунти від утворених в процесі планованої діяльності відходів не відбуватиметься, оскільки передбачається удосконалення роботи з поводженням ТПВ.

Біорізноманіття. Рослинний світ зазнає змін у бік збільшення його різноманітності. Озеленення території Добромильської громади відбуватиметься комплексно.

За умови виявлення об’єктів культурної спадщини при проведенні будь-яких земельних робіт на території населеного пункту повинні виконуватися наступні норми Законів України:

▪ обов’язкове проведення археологічних розвідок території зазначеної земельної ділянки та врахування результатів цієї розвідки при передачі земельних ділянок у власність чи користування, у тому числі під будівництво;

▪ визначення меж територій археологічних об’єктів з їх координуванням;

▪ укладення з користувачами охоронних договорів на всі об’єкти археологічної спадщини для забезпечення їх належної охорони і відповідно до вимог чинного законодавства (стаття 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини»);

▪ заборона приватизації земельних ділянок під пам’ятками та об’єктами археології (статті 14 та 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини», лист Держкультурспадщини від 06.12.2010 № 22-3609/10, лист Міністерства культури України від 19.05.2011 № 344/22/15-11);

▪ передбачення проведення охоронних археологічних досліджень у випадку планування будівництва у межах пам’яток та об’єктів археології (стаття 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно статті 36 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

Якщо під час проведення будь-яких земляних робіт виявлено знахідку археологічного або історичного характеру, виконавець робіт зобов’язаний зупинити подальше ведення робіт і протягом однієї доби повідомити про виявлені знахідки відповідний орган охорони культурної спадщини, на території якого проводяться земляні роботи.

Земляні роботи можуть бути відновлені лише згідно з письмовим дозволом відповідного органу охорони культурної спадщини після завершення археологічних досліджень відповідної території.

Також, відповідно до статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини»:

- Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Роботи на щойно виявлених об’єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

З метою захисту об’єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України (2768-14), погоджуються органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про охорону археологічної спадщини»:

Юридичні і фізичні особи, у користуванні або володінні яких перебувають археологічні об'єкти або предмети, зобов'язані:

- дотримуватися всіх вимог законодавства щодо охорони і використання археологічних об'єктів або предметів;

- виконувати всі необхідні роботи виробничого характеру згідно з дозволом;

- негайно інформувати про нововиявлені об'єкти або предмети в межах території, яку вони використовують для своєї діяльності;

- сприяти і не перешкоджати будь-яким роботам з виявлення, обліку та вивчення археологічних об'єктів або предметів.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» юридичні і фізичні особи, дії або бездіяльність яких завдали шкоди археологічній спадщині, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

4. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ РИЗИКИ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКІ СТОСУЮТЬСЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ З РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ, ЗОКРЕМА ЩОДО ТЕРИТОРІЙ З ПРИРОДООХОРОННИМ СТАТУСОМ

Основними значущими екологічними проблемами в громаді є наступні:

▪ забруднення атмосферного повітря викидами автотранспорту;

▪ забруднення території громади несанкціонованими вивезенням сміття, потребує налагодження система вивезення ТПВ на усій території громади;

▪ потреба модернізації та відновлення мережі водопостачання та водовідведення в громаді;

У Стратегії, відповідно до стратегічного бачення розвитку Добромильської громади, визначено стратегічні та операційні цілі й завдання. Далі у таблиці для визначення екологічних проблем, які стосуються Плану Заходів з реалізації Стратегії, визначено, яким чином вони впливатимуть на стан навколишнього середовища у розрізі окремих складових і компонентів довкілля – людина і здоров’я, біорізноманіття і природно-заповідний фонд, земельні ресурси, ґрунти; поверхневі та підземні води, клімат, образ ландшафту, культурна спадщина.

Таблиця 4.1. Вплив завдань Плану Заходів  на компоненти навколишнього природного середовища

Оцінка представлена у трьох категоріях:

(-) негативний вплив

(0) нейтральний вплив

(+) позитивний

Таблиця 4.2. Вплив місцевих цільових програм спрямованих на реалізацію  Плану Заходів  на компоненти навколишнього природного середовища

Реалізація заходів з термомодернізації, модернізації систем водопостачання та управління відходами матиме позитивний вплив на здоров’я населення шляхлом покращення якості повітря, води та санітарних умов. Негативні впливи під час будівельних робіт матимуть тимчасовий характер. Сукупний ефект від реалізації заходів сприятиме зменшенню споживання енергоресурсів, скороченню викидів парникових газів та підвищенню рівня екологічної безпеки. Проекти, пов’язані з розвитком транскордонної інфраструктури та міжнародного сполучення, можуть мати позитивний транскордонний ефект через зменшення автомобільного навантаження та покращення логістики.

Таким чином, реалізація Плану Заходів до  Стратегії розвитку Добромильської міської територіальної громади на 2021-2027 роки з продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року)  не має супроводжуватися негативним впливом на навколишнє природне середовище. Водночас реалізація багатьох оперативних цілей Стратегії має сприяти позитивному впливу на навколишнє середовище в територіальній громаді.

5. ЗОБОВ’ЯЗАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗАПОБІГАННЯМ НЕГАТИВНОМУ ВПЛИВУ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ВСТАНОВЛЕНІ НА МІЖНАРОДНОМУ, ДЕРЖАВНОМУ ТА ІНШИХ РІВНЯХ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ, А ТАКОЖ ТА ШЛЯХИ ВРАХУВАННЯ ТАКИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та нормативно-правової бази України документ державного планування повинен враховувати низку зобов’язань:

– пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

– виконання ряду заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров'я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

– проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності та цілісності природних об'єктів і комплексів;

– узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

– використання отриманих висновків моніторингу та комплексу охоронних заходів об'єкта для виконання можливостей факторів позитивного впливу на охорону довкілля;

– забезпечення загальної доступності матеріалів детального плану території та самого звіту СЕО відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

– надання інформації щодо обґрунтованого нормування впливу планової діяльності на навколишнє природне середовище;

– оцінка ступеню антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну ситуацію. Основні зобов’язання у сфері охорони довкілля стосуються заходів щодо охорони земельних ресурсів, лісів, повітряного, водного та ґрунтового середовища. Комплексні заходи з охорони довкілля ґрунтуються на пропозиціях схем і проектів районного проектування та відповідних розділів прогнозів економічного та соціального розвитку підприємств, схем генеральних планів території. Основні принципи екологічного захисту навколишнього середовища передбачають: – дотримання нормативів гранично допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище та санітарних нормативів;

– виділення природно-заповідних, ландшафтних, курортно-рекреаційних, історико-культурних зон з відповідним режимом їх охорони;

• та раціональне використання цінних природних ресурсів;
• санітарно-захисних зон для охорони водойм, джерел водопостачання і мінеральних вод тощо.

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на державному та місцевому рівнях та пов’язані з дотриманням низки нормативних документів, зокрема:

1. Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 695.
2. Програми відновлення України

3. Стратегії сталого розвитку «Україна-2030», схваленої Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019.

4. Програми охорони навколишнього природного середовища Львівської області на 2021-2025 роки.

5. Стратегії управління відходами у Львівській області до 2030 року, затвердженої рішенням Львівської обласної ради № 580 від 21 грудня 2017 року.

Основними міжнародними правовими документами щодо СЕО є:

1. Протокол про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо), ратифікований Верховною Радою України (№ 562-VIII від 01.07.2015).

2. Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, імплементація якої передбачена Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. В Україні проведення СЕО регламентується Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 р. № 2354-VIII.

Охорона та покращення навколишнього природного середовища забезпечується комплексом заходів, в основу яких покладена система державних законодавчих актів та регламентація планування, забудови і благоустрою населених пунктів.

Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» від 20.03.2018 року № 2354-VIII регламентовано процедурні аспекти стратегічної екологічної оцінки. Так, СЕО – це процедура визначення, опису та оцінювання наслідків виконання документів державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, виправданих альтернатив, розроблення заходів із запобігання, зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків, яка включає визначення обсягу СЕО, складання звіту про СЕО, проведення громадського обговорення та консультацій, врахування у документі державного планування звіту про СЕО, результатів громадського обговорення та консультацій, інформування про затвердження документа державного планування.

Засади екологічної політики України регламентовані Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» 28.02.2019 року № 2697-VIII. Основні засади державної екологічної політики:

1) впровадження інструментів сталого (тобто виваженого) споживання природних ресурсів та виробництва;

2) вдосконалення системи кадастрів природних ресурсів, державної статистичної звітності з використання природних ресурсів та забруднення навколишнього природного середовища;

3) створення екологічно та економічно обґрунтованої системи платежів за спеціальне використання природних ресурсів, у тому числі природних ресурсів з асиміляційним потенціалом;

4) зменшення втрат біологічного та ландшафтного різноманіття, зокрема шляхом вдосконалення принципів формування екологічної мережі, її розширення та невиснажливого

використання, а також збереження унікальних природних ландшафтів;

5) збереження і відновлення чисельності видів природної флори та фауни, в тому числі мігруючих видів тварин, середовищ їх існування, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного та рослинного світу і типових природних рослинних угруповань, що підлягають охороні;

6) зменшення негативного впливу процесів урбанізації на навколишнє природне середовище, припинення руйнування навколишнього природного середовища у межах міст (зокрема,

недопущення необґрунтованого знищення зелених насаджень у межах міст під час виконання будівельних чи інших робіт, незаконного відведення земельних ділянок, зайнятих зеленими насадженнями, під будівництво);

7) забезпечення збереження, відновлення та збалансованого використання рослинного світу України;

8) забезпечення сталого управління водними ресурсами за басейновим принципом;

9) забезпечення сталого використання та охорони земель, покращення стану вражених екосистем та сприяння досягненню нейтрального рівня деградації земель, підвищення рівняобізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель;

10) стимулювання впровадження систем екологічного управління на підприємствах одночасно з поліпшенням екологічних характеристик продукції, у тому числі на основі міжнародних систем сертифікації та маркування

11) впровадження технологій електронного урядування в екологічній сфері.

У вище згаданому законі СЕО визначено одним із основних інструментів реалізації державної екологічної політики, який дасть змогу запобігти негативному впливу на навколишнє природне середовище та встановити відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Конкретні заходи щодо захисту атмосферного, водного та ґрунтового середовища вживаються відповідно до специфіки окремих джерел забруднення.

Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затверджену Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р, розроблено з метою підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів та наслідків зміни клімату в Україні.

Реалізація Стратегії направлена на виконання Україною міжнародних зобов’язань в рамках Паризької кліматичної угоди щодо скорочення викидів парникових газів та адаптації до наслідків глобальної зміни клімату.

Основними екологічними загрозами для України є значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних та земельних ресурсів, недосконала система державного нагляду (контролю) та моніторингу навколишнього природного середовища. Також склалася критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Відповідно до Стратегії екологічної безпеки найбільш вразливими до наслідків зміни клімату в Україні є такі соціально економічні сектори як: біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове господарство, прибережні території, рибне господарство, сільське господарство, ґрунти тощо. І саме на них буде направлена основна діяльність Уряду в рамках реалізації документу.

Реалізація Стратегії досягнення цілей державної політики щодо екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату здійснюватимуться в два етапи. У результаті її впровадження очікується: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів; досягнення «доброго» екологічного стану вод, забезпечення сталого лісоуправління та підвищення адаптивної здатності лісових екосистем, створення правових та економічних підстав запровадження ієрархії поводження з відходами, підвищення ефективності державної системи оцінки впливу на довкілля та державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, збереження біорізноманіття та забезпечення розвитку природно-заповідного фонду в Україні, посилення адаптаційної спроможності та стійкості соціальних, економічних та екологічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги на тимчасово окупованих територіях тощо.

Впровадження стратегії відбуватиметься відповідно до розробленого і затвердженого Операційного плану реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, в якому прописані заходи на найближчі три роки.

Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України (від 06.06.95 № 213/95-ВР) та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення, зараження й виснаження, запобігання та пом’якшення негативного впливу, покращення екологічного стану водних об’єктів і захисту прав водокористувачів.

Найголовнішими питаннями у сфері водопостачання та водовідведення є дозвіл на забір води із джерел водопостачання (дозвіл на спеціальне водокористування) і дозвіл на скидання очищених та неочищених стічних вод у навколишнє середовище. З 04.06.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 07.02.2017 № 1830-VIII, яким внесено зміни до Водного кодексу України в частині процедури отримання дозволів на спеціальне водокористування.

Відповідно до внесених змін до ст. 49 Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Інформація про видані дозволи на спеціальне водокористування суб’єктам господарювання розміщується на сайті Державного агентства водних ресурсів України (https://data.gov.ua/dataset/water-use-permits).

Основне чинне екологічне законодавство та норми у сфері користування водними ресурсами:

▪Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування» (від 13.03.2002 № 321, зі змінами);

▪Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується» (від 11.09.1996 № 1100, зі змінами);

▪Державні санітарні норми та правила «Питна вода. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною»;

▪Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами» (від 15.12.1994 № 116);

▪Постанова Кабінету Міністрів України «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів» (від 18.12.1998 № 2024, зі змінами).

Правове та інституційне регулювання та основні екологічні вимоги у сфері охорони атмосферного повітря регламентуються Законом України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-XII. Юридичні засади поводження з водними ресурсами визначаються Водним кодексом України від 06.06.1995 № 214/95-ВР та іншими законодавчими актами, що були розроблені для забезпечення збереження, збалансованого й науково обґрунтованого використання та відновлення водних ресурсів, захисту водних ресурсів від забруднення.

Правові засади у сфері поводження з відходами забезпечуються Законом України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР та іншими законодавчими актами, що були розроблені для регулювання діяльності з метою уникнення чи мінімізації утворення відходів, зберігання й поводження з ними, запобігання та зменшення негативних наслідків для довкілля.

Містобудівні заходи забезпечують охорону природного середовища шляхом раціонального функціонального зонування території, створення санітарно-захисних зон, визначення територій природно-заповідного фонду, забезпечення екологічного балансу природно-ландшафтних та урбанізованих територій.

В Україні сформовано інвестиційне законодавство, у якому, зокрема, значна увага приділяється необхідності дотримання екологічних норм у процесі інвестиційної діяльності. Так, Законом України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 № 1560-XII встановлюється заборона інвестування в об’єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством України. У разі порушення екологічних, санітарно-гігієнічних та архітектурних норм державний орган може прийняти рішення про зупинення або припинення інвестиційної діяльності (ст. 21). Також, відповідно до ст. 8 інвестор зобов’язанийодержати висновок з оцінки впливу на довкілля його діяльності у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059- VIII.

Відповідно до нормативно-правової бази України, Стратегія відповідає ряду зобов’язань:

1. Пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

2. Проведення природоохоронних заходів, що гарантують екологічну безпеку середовища для життя і здоров’я людей, а також запобіжний характер заходів щодо охорони довкілля;

3. Проектне спрямування на збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об’єктів і комплексів;

4. Підвищення комфортності сформованої міської забудови за рахунок її реконструкції, відновлення і модернізації;

5. Вжиття заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

6. Впровадження роздільного збору сміття;

7. Вивезення твердих побутових відходів на полігон ТПВ, згідно з договором;

8. Забезпечення загальної доступності Стратегії та самого звіту СЕО відповідно до вимог Законів України «Про доступ публічної інформації» і «Про стратегічну екологічну оцінку» шляхом здійснення публікації у друкованих засобах масової інформації та розміщення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.

Враховуючи результати аналізу можна зробити висновок, що Стратегія, відповідає цілям екологічної політики, встановлених на національному та регіональному рівнях; враховує більшість з них і пропонує комплекс заходів, спрямованих на їх виконання.

6. ОПИС НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ВТОРИННИХ, КУМУЛЯТИВНИХ, СИНЕРГІЧНИХ, КОРОТКО-, СЕРЕДНЬО- ТА ДОВГОСТРОКОВИХ (1, 3-5 ТА 10-15 РОКІВ ВІДПОВІДНО, А ЗА НЕОБХІДНОСТІ -50-100 РОКІВ), ПОСТІЙНИХ І ТИМЧАСОВИХ, ПОЗИТИВНИХ І НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ

Наслідки для довкілля, у тому числі для здоров'я населення – це будь-які ймовірні наслідки реалізації цілей та завдань Плану Заходів до Стратегії для біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, ландшафту (включаючи техногенного), природних територій та об'єктів, безпеки життєдіяльності населення та його здоров'я, матеріальних активів, об'єктів культурної спадщини та взаємодія цих факторів.

Згідно Методичних рекомендацій зі здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10.08.2018 року № 296, наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення – це будь-які ймовірні наслідки для флори і фауни, біорізноманіття, ґрунту, клімату, повітря, води, безпеки життєдіяльності населення та взаємодії цих факторів. Вторинні наслідки – це вигоди, які полягають у широкому залученні громадськості до прийняття рішень та встановлення прозорих процедур їх прийняття. Кумулятивні наслідки – нагромадження в організмах людей, тварин, рослин отрути різних речовин внаслідок тривалого їх використання. Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

На екологічну ситуацію може вплинути демографічний чинник. Оскільки чисельність населення в місті зменшується, а мешканці старішають, може відбутися суттєве зменшення чисельності наявних працівників, особливо молодих. Більшість факторів, які впливають на демографічну ситуацію в громаді, формуються на загальнодержавному рівні і залежать від військових дій, фінансово-економічного стану та добробуту населення. Припинення військових дій, подолання фінансової кризи та поліпшення економічного стану населення, в свою чергу, призведе до досягнення сталого демографічного розвитку, є тривалим і складним процесом.

Під кумулятивним впливом розуміється сукупність впливів від реалізації планованої діяльності та інших, що існують або плануються в найближчому майбутньому видів антропогенної діяльності (прямий і опосередкований вплив людства на навколишнє середовище та його компоненти внаслідок господарської діяльності), які можуть призвести до значних негативних або позитивних впливів на навколишнє середовище або соціально-економічні умови.

Синергічні наслідки – сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їх дія суттєво переважає дію кожного окремо компоненту.

На території Добромильської громади при дотриманні та виконанні захисних і охоронних заходів, що відповідають діючим нормативним вимогам, можливість виникнення кумулятивного впливу, який супроводжується негативними екологічними наслідками та понаднормативними викидами в атмосферне повітря забруднюючих речовин, не очікується.

Зміна клімату і мікроклімату в результаті реалізації Плану Заходів  до Стратегії не очікується, оскільки відсутні причини, які призводять до їх зміни, а всі стратегічні цілі направлені на покращення екологічної ситуації.

Особливості кліматичних умов, які сприяють зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє середовище, також відсутні.

Синергічні наслідки також відсутні.

Робоча група з СЕО здійснила експертну оцінку ймовірного впливу Плану заходів до Стратегії на складові довкілля відповідно до контрольного переліку, наведеного в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1. Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Плану заходів відповідно до контрольного переліку

В результаті реалізації документу державного планування стан довкілля та умов життєдіяльності населення, його стан здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу зміниться в кращу сторону, тому що вибрано найбільш екологічно безпечне бачення Стратегії з урахуванням соціального, екологічного та економічного впливу.

На основі експертних оцінок, представлених в таблиці, можна зробити такі висновки щодо ймовірного впливу Плану Заходів з реалізації   Стратегії на довкілля:

Таблиця 6.2. Висновки щодо ймовірного впливу Плану  на довкілля

Таким чином, реалізація Плану заходів із реалізації Стратегії розвитку Добромильської міської територіальної громади на 2021-207 роки з продовженням дії до 2034 року (редакція на 2025 рік)  не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Водночас реалізація усіх оперативних цілей Стратегії та Плану  сприятиме покращенню екологічної ситуації в територіальній громаді.

7. ЗАХОДИ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄТЬСЯ ВЖИТИ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ, ЗМЕНШЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ НЕГАТИВНИХ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ПЛАНУ ЗАХОДІВ

Реалізація Плану заходів  до Стратегії передбачає виконання заходів та проектів, що стосуються будівництва, енергозбереження і раціонального використання природних ресурсів, виконання яких є невід'ємною складовою при створенні сприятливого в екологічному відношенні життєвого середовища.

На основі пропозицій, наданих членами Робочої групи з проведення Стратегічної екологічної оцінки Стратегії, для зменшення та пом’якшення можливих негативних наслідків виконання Стратегії пропонується реалізація комплексу заходів наведених в таблиці 7.1.

Таблиця 7.1. Можливі превентивні заходи за складовими навколишнього природного середовища

Робоча група вважає, що в Стратегії розвитку Добромильської міської територіальної  громади на 2021-2027 рік з продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року) слід приділити більше уваги стратегічним питанням екологічної безпеки. Ключовими питанням мають бути розробка й прийняття документів, які регламентують екологічну політику громади. Вихідною точкою є складання екологічної програми Добромильської громади, ведення обліку ресурсів та визначення шляхів їх збереження, а кінцевою метою - запровадження екологічного управління. Ключовим моментом є не лише розробка й прийняття необхідних документів, але і виконання передбачених заходів, запорукою чого є успішне фінансове планування.

8. ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЯ, ОПИС СПОСОБУ, В ЯКИЙ ЗДІЙСНЮВАЛАСЯ СТРАТЕГІЧНА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА, У ТОМУ ЧИСЛІ БУДЬ-ЯКІ УСКЛАДНЕННЯ

Стратегія розвитку Добромильської громади розроблена на довгостроковий період і є плановим документом. План Заходів - документ державного планування –на 2026–2027 роки – спрямований на реалізацію 5 стратегічних цілей:

1. Людський потенціал
2. Економіка та інфраструктура
3. Екологія та охорона довкілля
4. Культура і туризм
5. Прикордонна громада

План передбачає реалізацію інфраструктурних, енергетичних, соціальних, транспортних, туристичних та екологічних проєктів. Відповідає принципам сталого розвитку та екологічної безпеки.

Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Плану Заходів з реалізації Стратегії вказує на те, що її реалізація позитивно вплине на стан атмосферного повітря, водних об'єктів, ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття. Це означає, що План  спрямований на екологічно збалансований сценарій розвитку і не потребує розгляду альтернатив.

Під час підготовки Звіту про стратегічну екологічну оцінку визначено доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки довкілля.

У контексті стратегічної екологічної оцінки Стратегії може бути розглянутий і інший сценарій розвитку: гіпотетичний «нульовий», за яким План  не затверджується та більшість зовнішніх загроз і багато внутрішніх проблем з високою ймовірністю погіршать існуючу екологічну ситуацію.

Гіпотетичний сценарій пов’язаний із збереженням нинішнього стану громади. Цей варіант виходить з того, що зміни практично не відбуватимуться. При цьому якісні показники розвитку будуть залишатись малорухомими. А це стримує процеси збалансованого (сталого) розвитку громади.

Реалізація гіпотетичного сценарію ілюструє значне загострення екологічних проблем, перешкоджаючих набуттю комфортних умов життя та добробуту населення.

Отже, за результатами аналізу визначено, що в рамках гіпотетичного сценарію подальший сталий розвиток Добромильської громади є ускладненим, і цей сценарій призводить до погіршення екологічної ситуації в межах її території.

Натомість, у Плані  розглянуто три сценарії можливого розвитку громади, які є описом послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку територіальної громади, що ґрунтується на припущеннях: песимістичний (інерційний), оптимістичний (модернізаційний) та базовий (реалістичний).

Песимістичний сценарій розвитку громади формується на  припущеннях, що баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку громади.

Події розвиваються за інерцією, геополітична, макроекономічна ситуація та інвестиційний клімат в країні, в якій продовжуються активні бойові дії не сприяють регіональному і місцевому розвиткові. Громада сповільнює розвиток в усіх сферах: економічній, культурно-соціальній.. Енергоефективність комунальної сфери та бізнесу надзвичайно низька. Внутрішньо переміщені особи працездатного віку, які залишились в громаді, в більшості безробітні. Частина мешканців, які виїхали за кордон під впливом війни не повертаються.

Як вплине хід даного сценарію на довкілля та стан здоров’я населення.

До 2027 року кількість населення громади поступово скорочується. Водночас спостерігається його «старіння». Ситуацію погіршуватимуть міграційні процеси, молодь покидає громаду в пошуках кращої життєвої перспективи.

Ймовірність закриття підприємств та екологічної кризи посилюється.

Проблеми поводження з відходами не вирішуються, що також призводить до погіршення екологічної ситуації на території громади.

Ситуація щодо водозабезпечення не задовольняє потреби населення, що також впливає на привабливість громади для подальшого життя населення.

Продовжується поступове зниження родючості ґрунтів.

Продовжується нелегальна та неконтрольована вирубка лісів.

Погіршується стан здоров’я населення.

Оптимістичний сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (національні та регіональні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Макроекономічна ситуація вирівнюється, країна продовжує впроваджувати реформи та поглиблювати євроінтеграцію. В країну після Перемоги починають повертатися інвестори. Громада впроваджує Стратегію розвитку. Внутрішньо переміщені особи, що залишились на постійне проживання в громаді, активно розвивають власний бізнес, працевлаштовуються на місцеві підприємства та долучають власний досвід для розвитку своєї нової громади.

Як вплине хід даного сценарію на довкілля та стан здоров’я населення.

До 2027 року, через різке покращення якості життя, кількість населення громади значно зростає, міграційні процеси припиняються, молодь залишається працювати у громаді.

На території громади створюються привабливі умови для розміщення малих і середніх високотехнологічних виробничих підприємств та сфери послуг для бізнесу.

У сільських територіях інтенсифікується виробництво і переробка екологічної сільськогосподарської продукції. Формуються місцеві продуктові бренди. Місцева продукція популяризується на фестивалях і святкуваннях, які стають відомими у регіоні та країні і приваблюють велику кількість учасників.

Через активне залучення коштів покращується інфраструктура водопостачання та водовідведення, поводження з відходами, стан навколишнього природного середовища.

Внаслідок функціонування ефективної системи охорони здоров’я та покращення екологічної ситуації в громаді значно покращується стан здоров’я населення.

Реалістичний (базовий) сценарій розвитку є результатом критичної оцінки та можливих обмежень формування системи припущень оптимістичного сценарію розвитку:

громада докладає зусилля для розвитку, хоча суспільно-економічний стан країни в цілому залишається нейтральним.

Як вплине хід даного сценарію на довкілля та стан здоров’я населення.

До 2027 року скорочення чисельності населення громади поступово припиняється, проте надалі спостерігається його «старіння». Інтенсивність міграційних процесів зменшується, молодь отримує ширший вибір пропозицій щодо працевлаштування та рідше покидає громаду в пошуках кращої життєвої перспективи.

На території громади створюються привабливі умови для розміщення малих і середніх, в тому числі високотехнологічних, виробничих підприємств та сфери послуг для бізнесу.

У сільських територіях поступово налагоджується виробництво і переробка сільськогосподарської продукції. Формуються місцеві продуктові бренди. Місцева продукція популяризується на фестивалях і святкуваннях, які стають відомими у регіоні і приваблюють щораз більше учасників.

Покращується стан зелених насаджень, водойм, ґрунтів.

Вирішується проблема подачі води та поводження з відходами.

Основними видами туризму у громаді є розвиток водного туризму, історичний та зелений. Починає розвиватись відновлювана енергетика.

Внаслідок проведеної оптимізації соціальної сфери громади, поступово скорочуються витрати на соціальну сферу, операційно вільні кошти місцевого бюджету спрямовуються покращення матеріально-технічної бази, впровадження заходів з енергоефективності.

Поступово покращується стан здоров’я населення.

Дана альтернатива наближена до оптимістичного сценарію, базується на досягненні цілей, передбачених Стратегією.

Розпочавши процес стратегічного планування, Добромильська громада зайняла тим самим активну позицію у формуванні власного майбутнього, яке повинно реалізуватися саме за реалістичним (базовим) сценарієм розвитку.

Як наслідок систематичної та постійної роботи за таким сценарієм, вдається реалізувати до 90 % запланованих у Стратегії заходів, що до 2027 року приводить до покращення якості освіти, охорони здоров’я, культури та інших сфер діяльності громади, а також зростання чисельності та диверсифікації суб’єктів господарювання у громаді на рівні, достатньому для забезпечення нормального функціонування адміністративно-територіальної одиниці.

Загалом План Заходів та Стратегія розвитку Добромильської громади побудована на засадах збалансованого (сталого) розвитку. Збалансованість вимагає інтеграції та балансування економічних, соціальних і екологічних цілей. Стратегія поряд з економічними та соціальними цілями містить ціль «Екологія та охорона довкілля – збереження та популяризація природної спадщини громади для підвищення якості життя» яка передбачає досягнення високих екологічних стандартів. Це означає, що План та Стратегія спрямована на екологічно збалансований розвиток і тому не потребує альтернативних цілей та пріоритетів, а також альтернативних варіантів розвитку.

В інтересах ефективного та сталого розвитку громади та підвищення якості життя населення найсприятливішим варіантом буде затвердження запропонованої Стратегії.

Жодні ускладнення у ході виконання СЕО для Робочої групи (у тому числі щодо недостатності інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки) не виникали.

9. ЗАХОДИ, ПЕРЕДБАЧЕНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАСЛІДКІВ ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТА ДЕРЖАВНОГО ПЛАНУВАННЯ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Значущі наслідки для довкілля, в тому числі для здоров'я населення, повинні відслідковуватися під час реалізації Стратегії, зокрема, з метою виявлення непередбачених несприятливих наслідків і вжиття заходів щодо їх усунення.

Моніторинг може бути використаний для:

▪ порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про реалізацію документу;

▪ отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок (моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);

▪ перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;

▪ перевірки того, чи План заходів з реалізації Стратегії виконується відповідно до ухваленого документу, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» моніторинг наслідків виконання документа державного планування, у тому числі для здоров’я населення, оприлюднюється один раз на рік органом місцевого самоврядування на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет. У разі виявлення не передбачених звітом про стратегічну екологічну оцінку негативних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, Добромильська міська рада вживає заходів для їх усунення.

Моніторинг проводиться згідно з Порядком здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1272.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932 «Про затвердження Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів» затверджено Порядок проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів. Відповідно до документу до моніторингу включаються такі компоненти як:

а) стан виконання плану заходів шляхом порівняння фактично отриманих значень індикаторів оцінки результативності виконання завдань і їх прогнозних значень та

б) динаміка зміни значень показників, що застосовуються для розрахунку індексів конкурентоспроможності регіону та регіонального людського розвитку.

Моніторинг базується на розгляді обмеженого кола відібраних показників (індикаторів) за кожним зі стратегічних напрямів і аналізі досягнення запланованих результатів. Система запропонованих в Стратегії індикаторів може включати еколого-економічні та екологічні індикатори:

▪ економія бюджетних коштів в результаті впровадження енергоефективних заходів;

▪ економія енергетичних ресурсів в результаті впровадження енергоефективних заходів;

▪ обсяги коштів МТД, кредитів, інвестиційних ресурсів фінансових установ в проекти енергоефективності, залучені містом;

▪ обсяги коштів, залучених населенням в рамках «теплих кредитів»;

▪ зменшення / збільшення обсягів викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

▪ обсяг фінансування заходів з охорони навколишнього природного середовища;

▪ кількість осіб, залучених до заходів з екологічної освіти.

Вплив виконання Стратегії на довкілля, у тому числі на здоров’я населення, може бути виявлений в результаті моніторингу реалізації проєктів та заходів, які матимуть прямі наслідки на стан навколишнього середовища, умови життєдіяльності та здоров'я населення.

Для моніторингу даних впливів пропонується використання таких екологічних індикаторів (таблиця 9.1):

Таблиця 9.1. Екологічні індикатори для моніторингу виконання Плану Заходів

Відстеження динаміки відповідних індикаторів та показників соціально-економічного та екологічного розвитку дозволять чітко відслідковувати ефективність реалізації Плану. Кількість екологічних індикаторів можна розширити шляхом використання таких індикаторів, для яких є моніторингові дані.

Результати моніторингу Добромильська міська рада оприлюднює на власному офіційному веб-сайті один раз на рік протягом строку дії Плану та Стратегії та через рік після закінчення такого строку.

У разі коли під час здійснення моніторингу виявлено не передбачені звітом про стратегічну екологічну оцінку негативні наслідки виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, міська рада вживає заходів для їх усунення, а також розглядає пропозиції щодо внесення змін до Плану Заходів та Стратегії з метою усунення негативних наслідків. У такому разі зміни, що вносяться до документа державного планування, підлягають стратегічній екологічній оцінці.

10. ОПИС ЙМОВІРНИХ ТРАНСКОРДОННИХ НАСЛІДКІВ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Транскордонні наслідки виконання Плану Заходів з реалізації Стратегії відсутні, оскільки її виконання не матиме наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, та  сусідніх держав.

11. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ, ПЕРЕДБАЧЕНОЇ ПУНКТАМИ 1-10 ЦІЄЇ ЧАСТИНИ, РОЗРАХОВАНЕ НА ШИРОКУ АУДИТОРІЮ

1.План Заходів з реалізації Стратегії розвитку Добромильської міської територіальної громади на 2021-2027 роки з продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року) року базується на принципах збалансованого економічного та соціального розвитку громади, раціонального використання ресурсного потенціалу та екологічної безпеки. Стратегічні напрями розвитку громади включають природоохоронну складову й спрямовані на забезпечення цілей з розвитку екологічно чистої та енергоефективної громади.

2. Екологічна ситуація на території громади характеризується відносною стабільністю показників. Разом з тим, висока зношеність інфраструктури громади, відсутність системи водовідведення, низький рівень енергоефективності, ресурсозатратність бюджетних установ, відсутність належного поводження з твердими побутовими відходами, зокрема їх переробки та захоронення, інтенсивне використання земельних ресурсів в комплексі створюють екологічні загрози для громади.

3. План та Стратегія в цілому спрямовані  на зменшення впливів на довкілля. Цілі Стратегії узгоджуються з державними та регіональним екологічними цілями, визначеними Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» та Стратегією екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, затвердженою Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1363-р.

4. Реалізація Плану Заходів не має супроводжуватися появою нових негативних наслідків для довкілля. Разом з тим, реалізація багатьох оперативних цілей Стратегії забезпечить покращення екологічної ситуації.

5. Ймовірність того, що реалізація Плану Заходів призведе до таких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, відсутня.

6. Моніторинг ефективності впровадження Плану Заходів  за допомогою екологічних індикаторів є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме впровадження Стратегії, та необхідною передумовою забезпечення збалансованості розвитку громади.

З огляду на зазначене можна стверджувати, що в цілому розроблення Плану Заходів з реалізації Стратегії розвитку Добромильської міської територіальної громади на 2021-2027 роки з продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року)  було проведено з урахуванням ймовірних впливів на довкілля та заходів мінімізації негативних ризиків. Реалізація Плану Заходів, за умови дотримання екологічних вимог, сприятиме збереженню довкілля та зменшенню антропогенного навантаження. Робота у напрямку досягнення її цілей забезпечить стійкий розвиток громади, що поєднуватиме діяльність екологічно відповідального бізнесу, раціональне використання природних ресурсів та покращить якість життя мешканців Добромильської громади.

Додаток 1

СКЛАД

Робочої групи з проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту Стратегії розвитку Добромильської міської територіальної громади  на 2021-2027 роки з продовженням дії до 2034 року (редакція 2025 року)

« повернутися