Інформація ГУ ДПС у Львівській області

Дата: 25.04.2023 10:58
Кількість переглядів: 110

Про особливості законодавства у сфері розрахункових операцій

 

Старосамбірська ДПІ нагадує, що з 01.01.2022 набрали чинності вимоги Закону України від 20.09.2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» із змінами та доповненнями, внесеними в зв’язку з прийняттям Закону України від 01.12.2020 № 1017 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій».

З набуттям чинності зазначених змін суб’єкти господарювання, у тому числі ФОП ІІ – IV груп єдиного податку, зобов’язані здійснювати розрахункові операції із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Також відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції) з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, а значить відповідальність за них наступає лише у випадку, коли вона ними передбачена і є невідворотною.

Порушення вимог одного нормативно-правового акту не може стати підставою для виключення відповідальності за порушення іншого, пов’язаного з ним.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами підпунктів 4.1.2 та 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України ДПС наголошує, що у платників податків, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і які відповідно до закону мають використовувати РРО, обов’язок забезпечити обов’язкове приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги):

- не залежить від наявності або відсутності РРО або платіжного терміналу в приміщенні торговельного об’єкту;

- не зникає через невиконання ними вимог Закону «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265).

Відповідальність за порушення такого обов’язку застосовується додатково до фінансових санкцій за порушення Закону № 265.

Хто з платників звільняється від подання декларації про майновий стан і доходи?

 

Старосамбірська ДПІ інформує, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).

Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».

Щодо того, чи можуть бути поверненими помилково та/або надміру сплачені платником податків до бюджету кошти (суми грошового/податкового зобов’язання) на рахунки у небанківського надавача платіжних послуг, повідомляємо наступне.

Так, можуть. Для цього платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг (пункти 43.2 та 43.4 ст. 43 Кодексу).

Довідково: У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Детальніше щодо платіжних послуг – у Інформаційному листі ДПС України № 2/2023: Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», який знаходиться за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/656893.html

 

                                                         

Щодо обліку деяких категорій платників єдиного внеску

 

Старосамбірська ДПІ інформує, що  зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому п. 1 та п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому п. 1 та п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - за їхньою заявою.

Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Норми встановлені частиною 1 ст. 5 Закону № 2464.

Граничний термін сплати юридичною особою податку на нерухомість

 

Старосамбірська ДПІ повідомляє, що підпунктом 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Засідання «круглого столу» з платниками податків щодо змін в законодавстві

 

Днями за участі начальника Старосамбірської ДПІ Дмитрука Віктора відбулася зустріч для платників податків на тему «Щодо змін в законодавстві в умовах воєнного стану».

Податківець під час заходу повідомив платникам, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Також зазначив, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, введено поняття мінімального податкового зобов’язання.

Звернув увагу, що питання дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати, легалізації трудових відносин та зайнятості населення було і залишається одним із основних напрямків діяльності ДПС та місцевих органів виконавчої влади.

Крім того, нагадав про декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

 

                                                         

Під час засідання «круглого столу» про новації податкового законодавства в умовах воєнного стану

 

Нещодавно, відбулось засідання «круглого столу» начальника Старосамбірської ДПІ Віктора Дмитрука з платниками податків на тему: «Новації податкового законодавства в умовах воєнного стану. Декларування доходів громадян, отриманих у 2022 році. Застосування РРО в умовах воєнного стану. Про неприпустимість порушення законодавства про працю. Щодо правильності заповнення реквізиту «Призначення платежу».

Учасників «круглого столу» проінформовано про основні зміни у податковому законодавстві в умовах воєнного стану. Нагадав, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2022 року. Зазначив, що від відповідального ставлення громадян до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку залежить фінансова стабільність нашої держави, соціальний захист громадян.

Також на заході обговорено механізм застосування мінімального податкового зобов’язання у 2023 році.

Віктор Дмитрук у ході засідання «круглого столу» звернув увагу роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин. В умовах повномасштабної війни, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка завдають невиправної шкоди обороноздатності країни.

Під час засідання учасники заходу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію.

  • реалізації норм Закону України № 2888-IX

 

Старосамбірська  ДПІ інформує, що Державна податкова служба України листом від 31.03.2023 № 6947/7/99-00-13-01-07 (далі – Лист ДПС № 6947) щодо реалізації норм Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888-IX) повідомила таке.

З метою адаптації українського законодавства до європейського законодавства в Україні триває реформування ринку платіжних послуг, яке розпочалось з прийняття Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591-ІХ).

Так, Законом № 1591-ІХ встановлено поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Зокрема поряд з іншими новаціями Законом № 1591-IX визначено:

- перелік учасників платіжної інфраструктури, що можуть надавати платіжні послуги, який розширено небанківськими надавачами платіжних послуг (наприклад оператори поштового зв’язку, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, тощо) та емітентами електронних грошей, в яких відкриваються відповідні рахунки клієнтам;

- єдиним документом, що надається ініціатором платіжної операції надавачу платіжних послуг є платіжна інструкція (раніше ініціювання списання коштів з рахунків платників у банках відбувалось на підставі розрахункових документів: платіжного доручення, платіжного доручення-вимоги, платіжної вимоги, інкасового доручення (розпорядження), тощо);

- визначено перелік реквізитів платіжної інструкції (раніше затверджувалися стандартизовані форми розрахункових документів, зокрема інкасового доручення (розпорядження)).

Також Законом № 1591-ІХ визнано таким, що втратив чинність Закон України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», яким регламентувався такий вид платіжних послуг як переказ коштів (пункт 2), та внесено зміни до окремих законів (пункт 3).

З метою узгодження з положеннями Закону № 1591-IX термінології окремих положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які тим чи іншим способом стосувалися банківських установ, рахунків клієнтів банків, переказу коштів, прийнято Закон № 2888-IX.

Відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»  Закону № 2888-IX цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року.

Слід звернути увагу, що поряд з іншими змінами Законом № 2888-IX були удосконалені окремі положення Кодексу (зокрема підпункт 19-1.1.21  пункту 19-1.1 статті 19, підпункти 20.1.31 – 20.1.34 пункту 20.1 статті 20, абзац другий пункту 87.1 статті 87, пункт 89.4 статті 89, абзаци другий та третій підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94, пункт 94.12 статті 94, абзац перший пункту 95.3 статті 95, абзац другий та четвертий пункту 95.5 статті 95, пункт 101.4 статті 101), що стосуються окремих функцій та прав контролюючих органів, а також здійснення контролюючими органами передбачених Кодексом повноважень щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платників, арешту коштів, стягнення коштів.

Такі зміни нададуть можливість здійснювати:

- стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

- зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;

- накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.

Отже, сфера дії таких положень Кодексу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

На сьогодні проводиться робота щодо внесення змін до нормативно-правових актів з питань погашення податкового боргу з метою їх приведення у відповідність до вимог Законів № 1591-ІХ та № 2888-ІХ.

Лист ДПС № 6947 розміщений на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78086.html

Про правильність заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» на сплату єдиного внеску

 

Старосамбірська ДПІ нагадує як правильно заповнити платіжний документ на сплату податків. Неправильне заповнення платіжного документу призводить до несвоєчасного зарахування платежів до бюджету.

Вимоги щодо заповнення платіжної інструкції (розрахункового документа) на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 із змінами та доповненнями.

Так, реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції (розрахункового документа) заповнюється таким чином:

- у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

- у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

- у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), який здійснює сплату;

- у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

- у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

У полі «Отримувач» – зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ

Хто з платників звільняється від подання декларації про майновий стан і доходи?

 

Старосамбірська ДПІ нагадує, що триває кампанія декларування доходів 2023 року.

Пункт 179.4 ст. 179 Податкового кодексу України визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками ПДФО, які:

- є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року;

Важливо! Податкова декларація від імені платника ПДФО, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною).

- перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;

- перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

- перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

 

                                                         

Про актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

              

Днями, за участі начальника Старосамбірської ДПІ Віктора Дмитрука відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування.

Пропонуємо до уваги запитання та відповіді на них.

Питання: Кому надано право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування в рамках Закону України № 1914?

Відповідь: Одними із змін, передбачених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) є право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям.

Питання: Які документи треба надати разом з декларацією про майновий стан і доходи, щоб скористатись правом на податкову знижку з іпотечного житлового кредиту

Відповідь: Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Платник податку повинен надати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки:

кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;

відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит або разом із паспортом з безконтактним електронним носієм – довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в декларацією про майновий стан і доходи лише реквізити електронного розрахункового документа.

 

Сеанс телефонного зв'язку «гаряча лінія» проведено в Старосамбірській ДПІ

 

Днями у Старосамбірській ДПІ відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Нюанси декларування доходів громадян, отриманих у 2022 році та новації податкового законодавства». На запитання платників податків відповідав очільник ДПІ Віктор Дмитрук. 

Під час «гарячої лінії»  посадовець поінформував фізичних осіб про те,  хто зобов’язаний подати декларацію про майновий стан і доходи; хто може скористатися правом на податкову знижку; як правильно задекларувати іноземні доходи; як змінилася форма податкової декларації та які строки подання та сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи.  

Також відмітив, що  платники податків можуть обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи: особисто або уповноваженою на це особою, надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв’язку в електронній формі. 

Спілкуючись з дозвонювачами, Віктор Дмитрук звернув увагу на те, що для спрощення процедури декларування доходів для громадян Державною податковою службою України запроваджено новий сервіс – предзаповнення декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), який доступний в Електронному кабінеті (https://cabinet.tax.gov.ua/). 

Також, доведено до відома присутніх інформацію щодо зміни в порядку заповнення реквізиту «призначення платежу» при сплаті податків і зборів до бюджету.

Податківець поінформував дозвонювачів, що у 2023 році власники або користувачі земельних ділянок вперше сплачуватимуть мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) за свої земельні частки (паї) сільськогосподарського призначення. За словами посадовця, якщо земельна ділянка не перебуває в офіційній оренді, тоді сплачувати МПЗ доведеться її власнику, у кого ж є офіційний договір оренди – за того сплачувати має орендар.  Також зазначив, що МПЗ не будуть сплачувати власники земельних ділянок у населених пунктах чи дачних (садових) кооперативах. Громадянам МПЗ нараховуватиме податкова служба, а от суб’єкти господарювання обчислюватимуть суму податку самостійно.    

Також  наголошувалося на обов’язковості легалізації найманої праці, забезпеченні соціальних гарантій працівників, у тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімального та підвищенні рівня заробітної плати працівникам. 

Усі громадяни, які зателефонували на «гарячу лінію», отримали фахові відповіді на запитання щодо заявленої тематики

 

                                                         

Щодо змін до Податкового кодексу України внесених Законом України від 12.01.2023 року № 2888-ІХ

 

Старосамбірська ДПІ інформує, що з 1 квітня 2023 року набув чинності Закон від 12.01.2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Ним, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу та інших законів в частині обліку електронних гаманців та рахунків, відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом про платіжні послуги, а також в частині застосування понять: «банки», «небанківській надавач платіжних послуг», «електронний гаманець у емітента електронних грошей», «платіжні інструкції», «рахунок у банку /небанківському надавачу платіжних послуг», «активи», «грошові кошти (кошти)» та інших.

Також Законом запроваджується можливість використання під час здійснення розрахункових операцій та контролю за їх проведенням не тільки рахунків, відкритих у банках, але й рахунків/електронних гаманців такого платника податків в інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей.

Крім того, вводяться зміни до функцій контролюючих органів (стаття 191 ПК), розширюються права посадових осіб контролюючих органів (стаття 20 ПК), змінюються повноваження контролюючих органів стосовно зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, відкритих небанківськими надавачами платіжних послуг тощо.

Законом №2888 змінено порядок використання єдиного рахунку (стаття 35, 351 ПК), зокрема передбачено, що не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

Окремо визначено, що для цілей ПК обов'язок платника податків щодо сплати податків та зборів на єдиний рахунок, визначений статтею 351 ПК, вважається виконаним з моменту, коли ініціювання переказу є завершеним для такого платника податків згідно із Законом про платіжні послуги.

Зазначеним Законом змінено визначення податкового номеру платника податків (пункт 63.6 статті 63 ПК), а саме, податковим номером є: ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента і нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України.

Також, поширена можливість для контролюючого органу використовувати інформацію, що надійшла не тільки від банків та інших фінансових установ, а також від небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей про наявність та рух коштів на рахунках платника податків, звіти про підзвітні рахунки, подані від фінансових агентів, інформацію про наявність та рух коштів на електронних гаманцях платника податків (підпункт 71.1.3 пункту 71.1 статті 71 ПК). Розширено перелік суб'єктів інформаційних відносин (статті 72 та 73 ПК) - надавачі небанківських платіжних послуг, емітенти електронних грошей.

Крім того, внесені зміни щодо фінансової відповідальності небанківських надавачів платіжних послуг, еквайрів, емітентів електронних грошей (статті 112, 118 та 124 ПК).

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано