Інформує Старосамбірське відділення ДФС у Львівській області
Дохід від операцій з продажу об’єктів рухомого/нерухомого майна: заповнення даних у податковій декларації про майновий стан і доходи
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 №143) затверджені Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція).
Згідно з п. п. 2 п. 3 розд. ІІІ Інструкції у рядку 11.2 розд. III «Доходи, які не включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації зазначається сума доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого та/або нерухомого майна, які відповідно до абзацу першого п. 173.2 ст. 173 та п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не підлягають оподаткуванню, яка переноситься з Додатку Ф4.
Відповідно до п. 5 розд. IV Інструкції додаток Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об’єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна» (далі – Додаток Ф4) до Декларації заповнюється платником податків, який отримував доходи від операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року у порядку, встановленому ст. 172 ПКУ, та при отримані доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна у порядку, встановленому ст. 173 ПКУ.
При цьому, якщо платник податку скористався правом на зарахування витрат, відповідно до п. 172.2 ст. 172 ПКУ, він зобов’язаний задекларувати доходи від усіх операцій з продажу, міни об’єктів нерухомості, здійснених протягом звітного (податкового) року, в тому числі і якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа. У такому випадку разом з Декларацією платник податків надає копії документів, що підтверджують зазначені понесені витрати на придбання об’єкта нерухомості.
Формою Додатку Ф4 до Декларації передбачено відображення сум отриманих доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого та рухомого майна, що не підлягають оподаткуванню відповідно до абзацу першого п. 172.1 ст. 172 та абзацу першого п. 173.2 ст. 173 ПКУ відповідно у графі 4розд. І та графі 4 розд. ІІ.
Закривати робочу зміну в ПРРО для перейменування товарів не потрібно
Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або через програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
При цьому для здійснення програмування (коригування) цін, найменування товарів суб’єкту господарювання (користувачу) не потрібно закривати робочу зміну в ПРРО.
Зняття з обліку та взяття на облік деяких категорій платників єдиного внеску
Старосамбірська ДПІ Головного управління ДПС у Львівської області інформує, що зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п'ятому та сьомому п. 1 та п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому п. 1 та п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, - за їхньою заявою.
Податкові органи повідомляють Пенсійний фонд та фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування про взяття на облік платників єдиного внеску із зазначенням податкового органу, в якому взято на облік платника. Порядок здійснення такого повідомлення визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у податковому органі як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Норми встановлені частиною 1 ст. 5 Закону № 2464.
Політика конфіденційності безкоштовного програмного рішення Державної податкової служби (ПРРО)
Старосамбірська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області доводить до відома, що безкоштовне програмне рішення Державної податкової служби України у вигляді програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) створено та впроваджено в експлуатацію Державною податковою службою України на виконання вимог Закону України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
ПРРО ДПС призначене для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
ПРРО ДПС є програмним комплексом, застосовним для будь-якого пристрою, що підтримує операційні системи Windows, Android чи iOS із відповідними версіями, та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу (ФСКО).
Згідно з Законом в ПРРО застосовується кваліфікований електронний підпис, кваліфікована електронна позначка часу з дотриманням вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», удосконалений електронний підпис та/або удосконалена електронна печатка.
ФСКО створений ДПС відповідно до зазначеного Закону.
Через ФСКО реалізується фіскальна функція ПРРО. ФСКО забезпечує реєстрацію ПРРО, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробку та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням ПРРО, інтеграцію з ПРРО через програмний інтерфейс (АРІ).
У ході реєстрації та експлуатації ПРРО Державна податкова служба України отримує та обробляє персональні дані суб’єкта господарювання – користувача ПРРО.
Більш детальніше про політику конфіденційності безкоштовного ПРРО – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/politika-konfidentsiynosti
Щоб виправити інформацію, зазначену у розд. І «Загальні показники підприємницької діяльності» Податкової декларації платника єдиного податку – ФОП
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація).
Самостійне виправлення помилок у розд. І «Загальні показники підприємницької діяльності» платники єдиного податку першої-третьої груп можуть здійснити шляхом подання за звітний період нової Декларації з позначкою «Звітна нова» до закінчення граничного строку подання Декларації за такий самий звітний період або подати у наступних податкових періодах уточнюючу Декларацію відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп, у разі самостійного виправлення інформації, відображеної у розд. І «Загальні показники підприємницької діяльності» Декларації за попередній звітний (податковий) рік, можуть подати до закінчення граничного строку подання Декларації за такий самий звітний період Декларацію з позначкою «Звітна нова» та після закінчення граничного строку подання Декларації «Уточнюючу». При цьому у решті розділів Декларації відображаються показники що були зазначені у Декларації, яка уточняється.
Обмежень щодо кількості поданих уточнюючих Декларацій ПКУ не встановлено.
Кожна подана уточнююча Декларація уточнює показники попередньо поданих Декларацій.
У Старосамбірській ДПІ проведено сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія»
Днями начальником Старосамбірської ДПІ Вікторем Дмитруком проведено сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на якому обговорювались питання платників податків на тему «Застосування РРО та/або ПРРО. Актуальні питання»
Основними питаннями, які було задано під час сеансу телефонного зв’язку були:
Питання: Чи обов'язково ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО та/або ПРРО?
Відповідь:Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням (далі – Закон № 265). Тобто, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО та або ПРРО з дотриманням норм Закону № 265. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336), затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, визначених у пп. 2, 3, 5, 6, 13, 14, 17, 22, 23, 27 Переліку, 500 тис. грн. на один суб’єкт господарювання, а визначених у пунктах 4 і 7 Переліку, – 250 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)). Для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1, 8 – 11, 15, 19 – 21, 24 – 26 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
Питання: Щодо змін до нормативно-правових актів з питань застосування РРО/ПРРО?
Відповідь:У Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженому наказом Міністерства фінансів України, від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, оновлено перелік обставин, що передбачають проведення операцій «службова видача» та «службове внесення», які не є фіскальними, на РРО, а саме:
- внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків, якщо такі внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій;
- реєстрація суми готівки, яка зберігається у місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту (службове внесення);
- реєстрація суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів (службова видача).
Зазначені операції уніфіковані та застосовуються тотожно як користувачами «традиційних» РРО, так і програмних.
Також уточнено строки зберігання та обов’язок платника надати до перевірки, під час її проведення актів «Про видачу коштів» та «Скасування помилково проведених через РРО сум розрахунків», а саме:
«Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки».
Питання: Який розмір штрафної санкції у випадку проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування підакцизного товару?
Відповідь:Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару застосовується фінансова санкція у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 5100 гривень
Подання електронної форми звітності та декларування доходів за минулий рік – основні теми робочих зустрічей в Старосамбірській ДПІ
Начальник Старосамбірської ДПІ Віктор Дмитрук та працівники інспекції під час зустрічей з платниками надають роз’яснення актуальних питань оподаткування. Як кажуть, не залишається запитань без відповідей.
Так у рамках кампанії декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року, що розпочалася 01.01.2023 року, Віктор Дмитрук розповів які громадяни зобов’язані або мають право подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, зазначив, які категорії платників звільняються від обов’язку подання такої декларації, відповів на запитання платників.
«Декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг» - наголосив податківець.
У цьому контексті керівник ДПІ вкотре нагадав платникам про переваги використання електронних сервісів ДПС України, присутні отримали кваліфіковану практичну допомогу щодо використання сервісів.
Крім того, учасники зустрічі торкнулися й інших актуальних тем, зокрема обов’язковості легалізації найманої праці, застосування РРО/ПРРО, ведення обліку товарних запасів СГ, забезпечення використання електронних платіжних засобів, ліцензування господарської діяльності, необхідності погашення податкового боргу та інші актуальні питання.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
