Добромильська міська територіальна громада

Львівська область, Самбірський район

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬКСЬКОГОСПОДАРСЬКИЗХ КУЛЬТУР НА ТЕРИТОРІЇ ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ ОТГ НА СЕРПЕНЬ МІСЯЦЬ 2021 РОКУ

Дата: 09.08.2021 12:31
Кількість переглядів: 41

 

 

 

ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ОСНОВНИХ ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ СІЛЬКСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР НА ТЕРИТОРІЇ ДОБРОМИЛЬСЬКОЇ ОТГ НА СЕРПЕНЬ МІСЯЦЬ 2021 РОКУ

 

 

 

За гідрометеорологічними прогнозами погодні умови серпня будуть задовільними, як для проведення жнив, так і формування врожаю пізніх та технічних сільськогосподарських культур. Одночасно ймовірні різкі перепади температури повітря становитимуть черговий стрес для рослин, тобто спостерігатиметься їхня підвищена вразливість до хвороб та шкідників. Тому у серпні моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

В посівах кукурудзи та інших товстостеблих культур розвиватиметься гусінь стеблового кукурудзяного метелика, шкідливість якої зростатиме за встановлення помірно теплої і вологої погоди. При підвищенні вдень температури повітря та низької вологості висихатимуть яйцекладки метеликів, пригнічуватиметься розвиток щойно відродженої гусені та спостерігатиметься її часткова загибель. Чисельність і шкідливість личинок стеблового метелика регулюють за наявності 6-8% рослин з гусінню фітофага першого і другого віків, обприскуючи посіви піретроїдами (карате зеон, к.е.; децис f-Люкс, КЕ, 0,3 л/га; кайзо, в.г., 0,2 л/га); антраніламідами (кораген, к.с., 0,15 л/га), або ін.

Впродовж місяця триватиме літ метеликів підгризаючих совок (озима, оклична, іпсилон, інші) другого покоління, відкладання ними яєць та розвиток гусені у посівах цукрових буряків, соняшнику, особливо пізніх строків сівби, овочевих культур, багаторічних трав, парів. Тепла і помірно волога погода, наявність квітучих рослин сприятимуть формуванню та реалізації потенційної плодючості самиць совок. Чисельність совок обмежують утриманням парів чистими від бур’янів, випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь. За надпорогової чисельності гусені молодших віків застосовують суміші фосфорорганічних і піретроїдних інсектицидів у половинних нормах відповідно до регламентів існуючих технологій. Ефективним у посадках капусти є використання гормональних препаратів та інгібіторів синтезу хітину (дімілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га; матч, к.е., 0,4 л/га; номолт, к.с., 0,3 л/га, інші), які використовують відповідно до регламентів існуючих технологій.

Гусінь листогризучих совок другого покоління (капустяна, совка-гамма, городня, люцернова, С-чорне, гречкова та ін.) повсюди розвиватиметься і шкодитиме овочевим, просапним культурам, багаторічним травам, тощо. За сприятливих гідротермічних умов можливе істотне збільшення чисельності та шкідливості лускокрилих комах. Хімічні засоби використовують за перевищення ЕПШ відповідно до регламентів існуючих технологій, дотримуючись санітарних правил. При цьому використовують фосфорорганічні (золон, к.е., 1,6-2,0 л/га), піретроїдні інсектициди (альтекс, к.е., 0,10-0,15 л/га; децис Профі, ВГ, 0,035 л/га; децис f-Люкс, КЕ, 0,25-0,3 л/га; сумі-альфа, КЕ, 0,2 л/га; ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, або інші). Важливим заходом, що обмежує період живлення гусені совок на соняшнику, є передзбиральна десикація культур, яка прискорює їх дозрівання.

За спекотної посушливої погоди (t° 25...30°С) на пасовищах і узбіччях доріг триватиме живлення нестадних видів кобилок, коників.

В окремих осередках посівів багаторічних трав, цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих та неорних земель, можлива поява та розвиток лучного метелика залітної популяції.

В серпні на стерні зернових колосових культур спостерігатиметься активне живлення мишоподібних гризунів та розпочнеться міграція шкідників в посіви овочевих та пізніх просапних культур. Після збирання врожаю зернових колосових і оранки полів створяться несприятливі умови для життєдіяльності гризунів, особливо зеленоїдних форм - сірих полівок. Це змусить їх переселятися на плантації соковитих овочевих, пізніх просапних культур, багаторічних трав, на зарослі бур’янами узбіччя шляхів та зрошувальних каналів, надалі – на сходи озимих культур.

ШКІДНИКИ ТА ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ І ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР, БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ

У незібраних посівах колосових культур і у валках скошених хлібів завершуватиметься живлення клопа - шкідливої черепашки та інших видів хлібних клопів, які надалі перелітатимуть в лісосмуги і ліси для перезимівлі. Першочергове і в стислі строки збирання прямим комбайнуванням урожаю високопродуктивних сортів пшениці і насіннєвих посівів перешкоджатиме завершенню живлення клопів, що в подальшому обмежить чисельність популяції.

В серпні на сходах падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі розвиватимуться злакові мухи (шведські, гессенська, ін.), цикадки, попелиці, хлібні блішки, інші спеціалізовані фітофаги зернових культур, які у вересні перелітатимуть на сходи озимини. На незібраних посівах колосових культур та злакових бур’янах хлібні жуки закінчуватимуть живлення, спарюватимуться, відкладатимуть яйця. Ретельна підготовка ґрунту під культуру (впровадження волого- і енергозберігаючих технологій, оптимальна система удобрення та інше) і передпосівне протруювання насіння препаратами інсектицидної дії зменшать шкідливість комах.

За встановлення посушливої погоди в ареалі поширення хлібної жужелиці (туруна) стримуватиметься вихід на поверхню ґрунту жуків, які перебувають в літній діапаузі, що в свою чергу може негативно вплинути на розвиток фітофагів. За умови випадання опадів жуки виходитимуть на поверхню ґрунту наприкінці місяця, спарюватимуться й відкладатимуть яйця, зосереджуючись поблизу скирт, у купках рослинних решток, полови з зерном, падалиці. Надалі, з появою сходів озимих зернових, турун мігруватиме на посіви для продовження яйцекладки. Личинки відроджуватимуться наприкінці серпня - на початку вересня і живитимуться падалицею зернових культур, злакових бур’янів.

Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею обов’язково дотримуються сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури. При висіванні зернових по стерньовим попередникам для попередження зрідження рослин та збереження сходів від пошкоджень хлібним туруном, гусінню підгризаючих совок, личинками ґрунтових шкідників, проводять передпосівне протруювання насіння тіаметоксамом, 350 г/л, 0,4-0,5 л/т; імідаклопридом, 700 г/кг, 0,25-0,5 кг/т (круїзер, т.к.с., 0,4-0,5 л/га; рубіж, к.е., 2 л/т; юнта Квадро, т.к.с., 1,4-1,6 л/т, тощо).

Насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене збудниками фузаріозу, септоріозу, альтернаріозу, інших фітопатогенів. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, призначене для сівби насіння високих посівних кондицій підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають видовий склад наявних на зерні збудників хвороб. Це дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не лише наявні на насінні і в ґрунті фітопатогени, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні й дружні сходи. Протруюють насіння за день або в день сівби системними препаратами, які знищують зовнішню і внутрішню інфекцію (вінцит, к.с., 2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, дерозал, к.с. 0,5 л/т, кінто Дуо, к.с., 2-2,5 л/т, максим Стар, т.к.с., 1-1,5 л/т, інші). З метою стримування росту, підвищення морозостійкості, посухостійкості та покращення фізіологічних показників, одночасно з протруюванням, насіння обробляють регуляторами росту рослин. Для підвищення стійкості рослин проти вірусних хвороб та інших шкідливих організмів проводять передпосівну інкрустацію мікроелементами (сполуки добирають з урахуванням результатів агрохімічного аналізу ґрунту).

У посівах зернової кукурудзи продовжать живлення злакові попелиці, цикадки, гусінь листогризучих совок, стеблового метелика, в більшості районів Львівщини розвиватиметься і шкодитиме карантинний об’єкт західний кукурудзяний жук (діабротика). За умов вологої й теплої погоди та при пошкодженні качанів гусінню зазначених лускокрилих комах розвиватимуться й поширюватимуться фузаріоз і різні види плісняви. Повсюди прогресуватиме гельмінтоспоріоз, або темно-бура плямистість, місцями рослини хворітимуть на пухирчату сажку.

Після очищення, сушіння та сортування гороху за наявності в 1 кг насіння 10 і більше екземплярів горохового зерноїда до виходу жука з горошини проводять знезараження алтоксом, магтоксином, фостоксином, токсіфосом тощо.

В посівах сої під час формування – дозрівання бобів шкодитимуть бобова попелиця, трипси, павутинний кліщ, місцями – гусінь акацієвої вогнівки і совок, імаго сітонів. За надпорогової чисельності шкідників (листогризучі совки 1-3 гусені на кв.м, акацієва вогнівка 1-2, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, 10% заселених рослин павутинним кліщем, 50-60 на кв.м жуків бульбочкових довгоносиків) проводять обприскування посівів препаратами на основі фозалону, 350 г/л, 1,5-2 л/га; диметоату,400 г/л, 1,5 л/га; хлорпірифосу,480 г/л, 0,8-1,2 л/га, ін.

За підвищеної вологості повітря, опадів і температури в межах 15…20°С імунітет рослин сої послаблюватиметься, що обумовлюватиме їх інфікування сірою гниллю (t 15…20°С), пероноспорозом (t 15…17°С), альтернаріозом, фомопсисом (t 20…25°С, мін. 10°С, макс. 36°С), церкоспорозом, бактеріозом, вірусними, іншими хворобами. Розвиток і розповсюдження мікоінфекцій призупиняють захисні обприскування дозволеними фунгіцидами відповідно до регламентів існуючих технологій. За 14 днів до збирання урожаю при вологості насіння сої 35-40% проти білої та сірої гнилей, фомопсису проводять десикацію дикватом, 150 г/л, 2-3 л/га; гліфосату калійною сіллю, 551 г/л, 2,4 л/га, ін.

Протягом серпня у посівах багаторічних бобових трав (люцерна, конюшина, еспарцет), зокрема, насінниках, будуть розмножуватись та пошкоджувати культури різноманітні довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжка, совки. За оптимальних погодних умов трави хворітимуть на буру плямистість, антракноз, аскохітоз, іржу.

Під час цвітіння бобових трав - на початку відкладання яєць совками проводять розселення трихограми у кількості 100-150 тис. особин на гектар, а через 7-8 днів в період масової яйцекладки випуск трихограми повторюють. За надпорогової чисельності комах-фітофагів застосовують піриміфос-метил (актеллік, к.е., 1 л/га), диметоат (бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га), фозалон (золон, к.е., 1,4-2,8 л/га – насінники), хлорпірифос (дурсбан, к.е., 1,5 л/га – насінники), альфа-циперметрин (фастак, к.е., 0,15-0,2 л/га), інші. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га). При побурінні 80-90% головок конюшини проводять десикацію насіннєвих ділянок дикватом, 150 г/л (реглон супер, в.р.к, 3 л/га).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

За сприятливих гідротермічних умов серпня в агроценозі столових буряків прогресуватимуть церкоспороз, рамуляріоз, фомоз, пероноспороз, місцями проявляться вірусні жовтяниця і мозаїка, гнилі і парша коренеплодів, дуплистість, тощо. Оздоровлення посівів проводять при появі ознак захворювань: від пероноспорозу – диметоморф, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг, 2 кг/га; тріадимефон, 200 г/л + флутріафол, 150 г/л, 02-0,5 л/га; окремих плям церкоспорозу на 3–5% рослин – карбендазим, 500 г/л, 0,3–0,4 л/га; тебуконазол, 133 г/л + прохлораз, 267 г/л, 0,75-1 л/га; за ураження борошнистою росою 5–10% рослин та іншими хворобами листя – ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л, 0,5 л/га, епоксиконазол, 187 г/л + тіофанат-метил, 310 г/л, 0,4-0,6 л/га; пропіконазол, 250 г/л, 0,5 л/га; тебуконазол, 167 г/л + тріадименол, 43 г/л + спіроксамін, 250 г/л, 0,6 л/га, беноміл, 500 г/кг, 0,6-0,8 кг/га, інші.

Шкідливість листкової бурякової попелиці обмежуватимуть погодні умови та діяльність ентомофагів. В окремих посівах буряків за допорогової чисельності розвиватимуться бурякові щитоноски, блішки, мінуючі мухи, гусінь листогризучих і підгризаючих совок, в північних районах ймовірні пошкодження коренеплодів личинками звичайного бурякового довгоносика. Під час масового відкладання яєць видами совок другої генерації ефективним є випуск трихограми. У вогнищах з надпороговою чисельністю фітофагів проводять хімічні обробки арріво, к.е., 0,4 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5–1 л/га, дурсбаном, к.е., 2–2,5 л/га, золоном, к.е., 3–3,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,05-0,1 кг/га. Обробки слід закінчувати за 30 днів до збирання врожаю.

У другій половині серпня проходитиме посів озимого ріпаку, який коригують за наявністю доступної вологи в ґрунті. На початкових етапах органогенезу можуть суттєво знижувати потенціал рослин комплекс ґрунтових шкідників та різноманітних фітопатогенів (збудники пліснявіння насіння, чорна ніжка, фомоз, альтернаріоз, пероноспороз, гнилі, ін.). Очищене та відкаліброване кондиційне насіння обов’язково протруюють інсектицидно-фунгіцидними препаратами, вносять збалансовану норму добрив. Застосовують протруйники на основі тіаметоксаму, 350 г/л; клотіанідин, 400 г/л + бета-цифлутрин, 80 г/л; тіаметоксам, 280 г/л + металаксил-М, 33,3 г/л + флудіоксоніл, 8 г/л; імідаклоприду 600 г/л; фіпронілу, 250 г/л; суміші імідаклоприд, 600 г/л (3,5 л/т) + (тирам, 332 г/л + карбендазим, 148 г/л), 5,5 л/т.

За умов сухої спекотної погоди серпня небезпеку для проростків насіння та сходів ріпаку становитиме літнє покоління хрестоцвітих блішок (ЕПШ 3-5 жуків на кв.м). За помірної вологості повітря і температури 20…26°С у посівах живитиметься гусінь біланів (ЕПШ 3-5 екз./рослину), підгризаючих і листогризучих совок (2 екз./кв.м). При досягненні зазначеного порогу шкідливості проводять крайове або суцільне обприскування дозволеними інсектицидами відповідно до регламентів існуючих технологій.

При поширенні падалиці колосових культур на ріпаковій ниві вносять досходові гербіциди на основі пропізохлору, 720 г/л. За проростання падалиці до сходів культури чистота посівів контролюється грамініцидами на основі клетодиму (120 або 240 г/л). Так, найчутливішою стадією щодо дії грамініцидів для самосівів пшениці є фаза одного-двох листків (ВВСН 09-13), для ячменю – початок кущення або поява чотирьох-шести листків (ВВСН 23-24).

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

В посівах картоплі та інших пасльонових культур продовжуватиметься живлення жуків і личинок колорадського жука другої генерації, чисельність і шкідливість яких обмежуватимуть погодні умови та фенологічний розвиток рослин.

За підвищеної вологості повітря, рясних рос, різких коливань денних і нічних температур фітофтороз, альтернаріоз, інші хвороби картоплі прогресуватимуть та створюватимуть епіфітотійну ситуацію. Суха спекотна погода сприятиме поширенню вірусних інфекцій, переносниками яких є сисні фітофаги. Чорна ніжка, плямистості, бактеріальні хвороби прогресуватимуть за умов підвищеної вологості. Оздоровлення рослин фунгіцидами проводять з врахуванням строків збирання врожаю, застосовуючи диметоморф, 90 г/кг + манкоцеб, 600 г/кг, 2 кг/га; азоксістробін, 200 г/л + дифеноконазол, 125 г/л, 0,75-1 л/га; пропінеб, 613 г/кг + іпровалікарб, 55 г/кг, 2-2,5 кг/га; цимоксаніл, 250 г/кг + фамоксадон, 250 г/кг, 0,6 л/га, інші. При роботі з засобами захисту рослин обов’язково дотримуються загально-прийнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

У насадженнях капусти середніх і пізніх строків достигання шкодитиме гусінь біланів, совок, молі, місцями - хрестоцвіті клопи, прихованохоботники, бариди. Помірно волога погода обумовлюватиме масовий розвиток капустяної попелиці. Пізні сорти капусти при потребі захищають тіаметоксамом, 250 г/кг, 0,07-0,09 л/га, дифлубензуроном, 250 г/кг, 0,08-0,12 кг/га; люфенуроном, 50 г/л, 0,4 л/га, іншими, дотримуючись санітарних вимог щодо збирання врожаю.

Повсюдно рослини капусти хворітимуть на судинний і слизовий бактеріози, місцями розвиватимуться фомоз, пероноспороз. Регулювання патогенів досягається через обробки дозволеними фунгіцидами за регламентами існуючих технологій.

У посівах огірків, інших гарбузових культур розвиватимуться баштанна попелиця, тютюновий трипс, подекуди павутинний кліщ. При надмірному зволоженні, різких перепадах денних і нічних температур розвиватимуться бактеріоз, пероноспороз, антракноз, місцями борошниста роса, інші хвороби. Хімічний захист овочевих і баштанних культур узгоджують з санітарними вимогами.

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

При збереженні в серпні теплої з помірними опадами погоди в яблуневих садах спостерігатиметься шкідливість сисних комах (попелиць, плодових кліщів, медяниць, щитівок і несправжніх щитівок). Завершуватиметься розвиток гусені яблуневої плодожерки першого покоління, а за подальшого значного зростання суми ефективних температур розвиватиметься її друге покоління. Зимові сорти яблуні і груші хворітимуть на паршу, плодову гниль, плямистості, у кісточкових насадженнях розвиватимуться кокомікоз, клястероспоріоз, інші фітопатогени.

За надпорогової чисельності шкідників та вогнищ хвороб проводять захисні обробки садів дозволеними препаратами відповідно до існуючих систем, враховуючи термін очікування перед збиранням врожаю. Проти яблуневої плодожерки на початку серпня дерева обприскують феноксикарб, 75 г/л + люфенурон, 30 г/л, 1 л/га або хлорантраніліпрол, 200 г/л, 0,150-0,175 л/га з додаванням проти парші і плодової гнилі манкоцебу, 800 г/кг, 2-3 кг/га, каптану, 500 г/кг, 3 кг/га; дитіанону, 700 г/кг, 0,5-1 кг/га; тебуконазолу, 250 г/л, 0,4-0,5 л/га; проти борошнистої роси додають пенконазол, 100 г/л, 0,3-0,4 л/га; сірку, 800 г/кг, 6 кг/га; дифеноконазол, 250 г/л, 0,15-0,2 л/га або аналоги. Наприкінці серпня зимові сорти яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують тіофанат-метилом, 700 г/кг, 1-1,2 кг/га або флудіоксоніл, 250 г/кг + ципродиніл, 375 г/кг, 0,75-1 кг/га не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю. Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу ципродинілом, 750 г/кг, 0,25-0,3 л/га або тіофанат-метилом, 700 г/кг, 1 кг/га, дотримуючись чергування препаратів і враховуючи строк очікування перед збиранням врожаю. Наприкінці літа проти вишневого слизистого пильщика, попелиць на вишневих або черешневих деревах проводять обприскування фозалоном, 350 г/л, 2,8 л/га або тіаклопридом, 480 г/л, 0,25-0,3 л/га. Обов’язково збирають і знищують червиву падалицю, обрізають в’янучі гілки, рихлять ґрунт під кронами з метою знищення шкідників, які мігрують в ґрунт на заляльковування, знімають павутинні гнізда і т.д.

Слід пам’ятати: обробки пестицидами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» проводять в тиху безвітряну погоду в ранкові та вечірні години. Останню обробку перед збором урожаю проводять відповідно до регламенту для кожного препарату.

Не менше як за дві доби, про час та місце проведення обробок наземними агрегатами, за три доби - авіаційним методом, необхідно обов’язково попереджувати голів сільських і селищних рад, населення села та пасічників.

При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись діючих Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСП 8.8.1.2.001-98, регламентів застосування пестицидів та правил техніки безпеки.

 

 

Державний фітосанітарний інспектор      Л.С. Костенко

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь