«Захист психічного здоров’я медпрацівників» та «Прості правила профілактики серцево-судинних хвороб».

Дата: 29.05.2023 15:39
Кількість переглядів: 54

 

 

ПРОСТІ ПРАВИЛА ПРОФІЛАКТИКИ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ХВОРОБ

Фото без опису

Хвороби серця є головною причиною смертності українців. Саме тому важливо, щоби кожен із нас пам’ятав про те, що наш спосіб життя є найважливішим захистом від цих хвороб або ж загрозою їх отримати.

У 80% випадків серцево-судинним захворюванням можна запобігти, змінивши спосіб життя. Фізична активність, збалансоване харчування та відсутність шкідливих звичок – основа здорового серця.

Інші засоби, які використовують, щоб запобігти серцево-судинним хворобам, зазвичай стосуються вторинної профілактики. Тобто призначаються людям, які вже перенесли зокрема серцевий напад або певний вид інсульту. Один з них — вживання ацетилсаліцилової кислоти (далі - АСК).

Люди можуть приймати АСК з метою запобігання рецидиву станів, які є потенційно смертельними. В цьому випадку ефективність ацетилсаліцилової кислоти вже давно доведено.

Аналогічно, пацієнти, яким було проведено стентування або шунтування, як правило, приймають АСК до кінця життя. Хоча існують незначні ризики пов’язані з тим, що цей засіб може викликати кровотечу в мозку або шлунку, в цілому прийом АСК значно переважає ці ризики.

Якщо у вас таких станів не було — робити цього не варто. Найновіші авторитетні дослідження не виявили значної користі ацетилсаліцилової кислоти для зменшення ризику серцево-судинних хвороб для людей, які не мали їх до цього. Натомість науковці вказують, що необґрунтований прийом АСК може викликати серйозні побічні ефекти, включаючи кровотечі. Ці ризики зростають з віком. Тому щодо доцільності та можливих ризиків цього способу профілактики завжди консультуйтеся зі своїм лікарем.

Ось кілька порад, які допоможуть зменшити ризики захворіти:

Харчуйтеся збалансовано. Головні вороги серця — це переїдання, недостатнє споживання овочів та фруктів, безконтрольне вживання висококалорійної їжі, напоїв, солі. Тому надавайте перевагу овочам, фруктам, злакам, бобовим, горіхам, кисломолочним продуктам, нежирним сортам м'яса та риби.

Будьте активними. Більше рухайтеся, гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся спортом. В середньому доросла людина повинна щодня ходити пішки на відстань не менше 3 кілометрів (або не менше 30 хвилин).

Підтримуйте здорову вагу. Надмірна вага кардинально збільшує ризики появи серцево-судинних захворювань.

Контролюйте рівень тиску та холестерину в крові. Звертайтесь до свого сімейного лікаря та за потреби проходьте обстеження, щоби виявити порушення в цих показниках.

Відмовтесь від куріння та алкоголю. Зловживання алкоголем призводить до підвищення артеріального тиску, гіпертрофії серцевого м'яза, розвитку інфаркту міокарду та порушення мозкового кровообігу.

Знайдіть свій спосіб зменшення рівня стресу. Стрес та тривожні стани більш ніж у 2 рази збільшують ризик серцево-судинних захворювань, а у разі хвороби – серйозних ускладнень.

Піклуйтеся про своє серце і воно віддячить вам своєю безперебійною роботою!

З повагою Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб».

Ми працюємо аби Ви були здорові!

 

 

Захист психічного здоров’я медичного працівника на робочому місці

Однією з найважливіших основ трудової і громадської активності людей є гарне здоров’я. Нездоровий спосіб життя людей працездатного віку, поганий стан здоров’я і рання смертність не дозволяють повністю використовувати потенціал робочої сили, негативно впливаючи на якість життя та продуктивність праці

Понад 50% захворювань припадає на населення працездатного віку, в результаті, це часто призводить до втрати робочих годин через хворобу, раннього виходу на пенсію, непрацездатності, а також до високої смертності працездатного населення.

У 1984 році ВООЗ запропонувала більш сучасну позитивну концепцію здоров’я, в якій «… здоров’я розглядається як величина діапазону, в якому людина або група людей здатні, з одного боку, реалізувати прагнення і задовольнити потреби, а з іншого боку, змінити навколишнє середовище або пристосуватися до нього. Тому в здоров’ї слід вбачати засіб повсякденного життя, а не мету існування. Здоров’я – це позитивне поняття, яке передбачає соціальний і персональний ресурс, а також фізичну дієздатність».

Значну частину нашого дорослого життя ми проводимо на роботі. Те, як ми почуваємося на робочому місці, – один з факторів, що визначають наше загальне благополуччя. Добре відомим фактором ризику розвитку порушень психічного здоров’я є безробіття, тоді як повернення до трудової діяльності або її початок є захисним фактором.

Керівники, які організовують заходи з охорони психічного здоров’я на робочому місці і підтримують працівників, які страждають порушеннями психічного здоров’я, виграють, тому що в підсумку отримують не тільки більш здорові, але і більш продуктивні кадри. Навпаки, несприятлива обстановка на робочому місці може призвести до розвитку фізичних і психічних розладів, зловживання алкоголем або іншими психоактивними речовинами, прогулів і зниження продуктивності праці. Проблеми, які можуть виникати або посилюватися на роботі: стрес або синдром «вигорання», пригноблення і залякування на роботі – часті проблеми, які можуть чинити серйозний негативний вплив на психічне здоров’я.

Депресія і тривожні розлади – найпоширеніші порушення психічного здоров’я,

які негативно відбиваються на нашій здатності працювати продуктивно. У всьому світі від депресії, яка є однією з провідних причин інвалідності, страждає понад 300 мільйонів людей, ще понад 260 мільйонів людей живе з тривожними розладами. Депресія і тривожні розлади завдають серйозних економічних збитків; за оцінками, пов’язане з ними зниження продуктивності праці щорічно обходиться глобальній економіці в 1 трильйон доларів CША. Створення умов праці, що сприяють збереженню психічного здоров’я, дозволить знизити кількість прогулів, підвищити продуктивність праці, що, в свою чергу, дасть економічну віддачу.

Більшість працівників боїться обговорювати свої психологічні проблеми з колегами та керівниками через страх втрати роботи чи псування стосунків з ними. Стигматизація(негативний стереотип – цькування…) щодо психічних захворювань змушує їх мовчати. Необхідно змінити клімат страху на доброзичливий. Проблема з психічним здоров’ям на робочому місці досить поширена та є однією з основних причин відсутності на роботі. За оцінками Mental Health Foundation UK 2017 - благодійна організація Великобританії, місія якої полягає в тому, щоб допомагати людям розвиватися через розуміння, захист і підтримку свого психічного здоров’я, 8% працездатного населення має діагностований психічний розлад, у близько 14% відмічають проблеми з психічним здоров’ям на робочому місці. Один із чотирьох дорослих має певні проблеми з психічним здоров’ям, один із п’яти працівників — в анамнезі певний психологічний стан, згідно з доповіддю Всесвітньої федерації охорони психічного здоров’я (WFMH, 2017), 10% працюючого населення припиняють роботу через депресію. Під час одного епізоду депресивного розладу в середньому втрачається 36 робочих днів. Когнітивні симптоми депресії, такі як складнощі концентрації уваги, прийняття рішень та запам’ятовування, становлять 94%, що спричиняє значні порушення робочого процесу та зниження продуктивності праці.

Пов’язані з трудовою діяльністю фактори ризику виникнення проблем психічного здоров’я медиків

З умовами праці можуть бути пов’язані багато чинників ризику порушень психічного здоров’я. Більшість факторів ризику пов’язані із взаємодією таких аспектів, як тип трудової діяльності, організаційні умови і відносини з керівництвом, навички та компетенції працівників, наявні на роботі заходи підтримки працівників у виконанні ними своїх трудових обов’язків. Наприклад, у працівника можуть бути необхідні навички для виконання завдання, але не вистачати ресурсів, щоб зробити те, що від нього вимагається, або ж в організації може мати місце несприятливий стиль дій керівництва і негативні організаційні практики. Ризик може бути також пов’язаний з характером діяльності, наприклад із виконанням працівником обов’язків, які не відповідають його компетенції, або наявне безперервне високе навантаження. Для деяких видів діяльності може бути характерний більш високий ризик для працівника, що може призводити до негативного впливу на психічне здоров’я і симптомів психічних розладів або ж провокувати зловживання алкоголем або психоактивними речовинами. Ризик може бути підвищеним, якщо відсутня згуртованість всередині колективу чи немає соціальної підтримки. Утиски та психологічне насильство (також може набувати форми групового цькування) – часті причини стресу, пов’язаного з трудовою діяльністю, які створюють ризик для здоров’я працівників. З ними можуть бути пов’язані як фізичні, так і психологічні проблеми. Це також може негативно відбиватися на сімейному і соціальному житті працівників. Серед інших несприятливих факторів, що викликають стрес на роботі: робота позмінно або в нічну зміну, скорочення, булінг(цькування), надмірне навантаження, переробки, тиск з боку начальства.

Психосоціальна складова трудового середовища або психосоціальні фактори небезпеки на робочому місці часто ігноруються керівництвом. Що відносять до психосоціальних факторів небезпеки? Психосоціальні фактори небезпеки – це організаційні чинники, що сприяють виникненню стресу на робочому місці, які можуть впливати на психічне і фізичне здоров’я працівників. Ось деякі приклади:

занадто велике навантаження і жорсткі часові рамки виконання роботи;

відсутність можливості впливати на виконання або контролювати повсякденну роботу;

відсутність підтримки керівників або колег;

відсутність навчання або підготовки, необхідної для виконання роботи;

занадто мала або занадто велика відповідальність;

відповідальність за роботу, що розуміється неоднозначно;

відсутність системи преміювання;

дискримінація або обмеження прав;

слабка комунікація;

відсутність рівноваги між роботою і сімейним життям;

відсутність поваги по відношенню до працівників і виконуваної ними роботи;

неналежні заходи гігієни праці та охорони здоров’я працівників;

обмежена участь у прийнятті рішень;

слабкий контроль над своєю областю роботи;

низький рівень підтримки працівників;

негнучкі години роботи;

нечіткі завдання або організаційні цілі.

Мабуть, найбільш яскравим прикладом несприятливого явища стресових факторів на роботі, є каросі – смерть від переробки. Статистика по каросі ведеться в Японії, де люди часто працюють по 10-12 годин на добу практично без вихідних. Найчастіше людина вмирає від інфаркту або інсульту, спровокованих стресом.

Лікарі схильні до депресії більше, ніж представники інших професій, з’ясували вчені.

Сумні лікарі гірше лікують, психологічний стан лікаря впливає на якість його роботи. Лікарська помилка може коштувати пацієнтам дуже дорого: в кращому випадку вона призведе до зайвого тижня лікування і витраченим на непотрібні ліки грошей, в гіршому – може привести до загибелі людини. Така відповідальність не може не чинити на лікаря психологічний тиск, зростає напруга, а психологічний стан стає менш стійким. Невеликий стрес може конструктивно впливати на людину, але, коли цього стресу занадто багато, це починає позначатися на роботі негативно. На початку роботи лікарем помилок уникнути складно, тому молодий лікар може страждати від депресії або емоційного вигорання.

Американський журнал профілактичної медицини опублікував статтю, автори якої проаналізували статистику самогубств в США в 2003-2010 роках і з’ясували, представники яких професій найчастіше закінчують життя самогубством. Виявилося, що лікарі, пожежники, поліцейські, фермери, військовослужбовці, рятувальники і співробітники охорони в три рази більше за інших схильні до ризику вчинити самогубство на робочому місці. Вчені пояснюють це підвищеним стресом і напругою на роботі представників даних професій. Група дослідників з Мічиганського університету і з Гарвардської медичної школи вирішила з’ясувати, як стрес впливає на психологічний стан лікарів. В результаті роботи вчені з’ясували, що в середньому від депресивного психологічного стану страждали 28,8% лікарів (за даними ВООЗ, в даний час від депресії страждають близько 5% населення світу), при цьому суттєвих статистичних розбіжностей між рівнем депресії серед студентів і досвідчених медиків не спостерігалося, так само як і серед фахівців різних профілів. Крім того, аналіз показав, що протягом досліджених 50 років частка схильних до депресії лікарів поступово зростала. Як стверджують автори дослідження, найчастіше депресивні синдроми у лікаря виникають в перші роки практики, безпосередньо після закінчення університету. Саме цей період діяльності характеризується роботою у позаурочні години, необхідністю швидко засвоювати великі обсяги нової інформації, підлеглим становищем всередині медичної бригади і високим рівнем відповідальності. Від важкого в психологічному плані початку своєї кар’єри страждають не тільки самі медики. Як показали результати іншого дослідження, проведеного дослідницькою групою з клініки Майо (одного з найбільших приватних медичних центрів світу), лікарі, які знаходяться в пригніченому психологічному стані, схильні до скоєння помилок при лікуванні хворих. Вчені провели опитування серед молодих практикуючих лікарів, задавши їм питання про кількість скоєних за останні місяці помилок, а також про те, як саме ці помилки впливали на їх психологічний стан. В результаті з’ясувалося: помилки, допущені ними напочатку самостійної роботи, спричиняють розгубленість молодих фахівців, змушуючи їх засумніватися у власних знаннях і професіоналізмі. В результаті цього лікар починає приділяти менше часу відпочинку, а також працювати більше, ніж потрібно, і одночасно з цим читати додаткову літературу. Все це призводить до пригніченого психологічного стану, а число помилок не зменшується, а, навпаки, зростає – за підрахунками дослідників, приблизно в два рази. При цьому може змінитися і ставлення лікаря до пацієнтів – лікар починає сприймати їх не як людей, яких потрібно вилікувати, а як джерело проблем і психологічної напруги.

Створення здорового психосоціального середовища на робочому місці

Робочі умови повинні бути комфортними: йдеться не тільки про зручний стілець або хороший монітор, а й про мікроклімат, який оточує співробітників. Працездатність і ефективність праці безпосередньо залежать від того, наскільки комфортно людині на роботі. Здорову обстановку на робочому місці можна описати як таку обстановку, в якій працівники та керівники беруть активну участь у формуванні умов праці за допомогою збереження і захисту здоров’я, безпеки і благополуччя всіх працівників. Заходи в області психічного здоров’я слід реалізовувати в рамках комплексної стратегії з охорони здоров’я і благополуччя, що охоплює профілактику, раннє виявлення проблем, надання допомоги і реабілітацію. В недавньому дослідженні, виконаному під керівництвом ВООЗ, було показано, що приблизно на кожен долар США, вкладений в розширення доступу до послуг з лікування поширених порушень психічного здоров’я, віддача у вигляді більш високого рівня здоров’я і підвищеної продуктивності праці становить 4 долари США. Організації несуть відповідальність за надання підтримки людям з психічними розладами, щоб вони могли працювати або могли повернутися до трудової діяльності. За даними досліджень, безробіття, особливо довгострокове, може мати руйнівні наслідки для психічного здоров’я. Багато ініціатив можуть допомогти людям із психічними розладами. Зокрема, гнучкі години роботи, перегляд організації трудового процесу, боротьба з негативними проявами на місці роботи і спілкування з керівництвом, побудоване на принципах доброзичливості і довіри, – все це може допомогти людям із психічними розладами в поверненні до роботи або продовженні трудової діяльності.

У літературі чітко говориться про те, що в корпоративну культуру, а також практику і стиль керівництва організацією можна внести багато змін задля створення здорового психосоціального середовища на робочому місці, деякі приклади таких заходів:

  • заохочувати працівників брати участь в ухваленні рішень, пов’язаних з робочим процесом;
  • заохочувати працівників висловлювати свої тривоги і вносити пропозиції, вислуховуючи їх;
  • підвищувати довіру працівників до організації і довіру керівників до працівників;
  • виявляти чесність в стилі і політиці керівництва;
  • удосконалювати навички спілкування та людські якості керівників;
  • навчати і розвивати навички керівників, правильно розподіляти премії і заохочення;
  • встановити зворотний зв’язок, щоб виміряти результативність;
  • забезпечити можливість гнучких виборів в роботі
  • підтримувати баланс між роботою / життям / сім’єю через політику, практику і культуру організації;
  • постійно проявляти повагу до всіх працівників і виконуваної ними роботи;
  • регулярно вимірювати чинники стресу і задоволеність працівників, а також опрацьовувати ці результати разом з роботодавцем.

З повагою Старосамбірський відділ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України».

Ми працюємо аби Ви були здорові.


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано