Добромильська міська територіальна громада

Львівська область, Самбірський район

Інформує Старосамбірське відділення ДФС у Львівській області

Дата: 29.04.2022 14:51
Кількість переглядів: 629

Клопотання СГ про проведення перевірок будуть розглянуті після скасування воєнного стану

 

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 ,,Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX ,,Про затвердження Указу Президента України ,,Про введення воєнного стану в Україні” на всій території України запроваджено воєнний стан.

Також, відповідно до Закону України від 03 березня 2022 року № 2118-IX ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання податкової звітності у період воєнного стану” підрозділ 10 розділу ХХ ,,Перехідні положення” Податкового кодексу доповнено пунктом 69, згідно з яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей визначених у цьому пункті.

Згідно з п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ,,Перехідні положення” Податкового кодексу податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

 Враховуючи викладене позапланові перевірки відповідно до вимог п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу та підписання обхідних листів СГД управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області будуть здійснені після припинення або скасування воєнного стану на території України.

В який спосіб подається заява при переході на ЄП за ставкою 2 відс. доходу?

 

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс. доходу суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за вибором у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотримання вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
       Суб’єкт господарювання, у разі не можливості подання заяви до контролюючого органу за місцем податкового обліку, може подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування у паперовій формі до будь-якого найближчого контролюючого органу.
      Також суб’єкт господарювання має можливість подати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. через Електронний кабінет.
      Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html.

Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ платником єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу при отриманні коштів у рахунок погашення заборгованості за поставленні ним товари/послуги у періоді застосування касового методу податкового обліку та...

 

Чи нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ платником єдиного податку за ставкою 2 відс. доходу при отриманні коштів у рахунок погашення заборгованості за поставленні ним товари/послуги у періоді застосування касового методу податкового обліку та перебування на загальній системі оподаткування?

Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку, відкритих в установах банків, та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
       Згідно з п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.     Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
       Отже, якщо відвантаження товарів/надання послуг здійснювалось у період перебування платника податку – постачальника на загальній системі оподаткування та застосування в цей період касового методу податкового обліку ПДВ, а кошти за такі відвантажені товари/надані послуги отримані таким постачальником в період застосування ним спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс., то такі кошти включаються ним до доходу, що оподатковується за ставкою єдиного податку 2 відс., а податкові зобов’язання з ПДВ, відповідно, не нараховуються. При цьому після переходу зі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відс. доходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ такий платник ПДВ у податковій звітності за перший звітний період відновлення реєстрації платника ПДВ повинен відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПУ нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість товарів, послуг, використаних (поставлених, реалізованих) в не оподатковуваних операціях, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відс., виходячи з вартості придбання таких товарів, послуг. Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Щодо зменшення великими платниками фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування

 

Нормами п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено: фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.

При цьому, великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.

Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.

Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.

Положення п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 42 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Для цілей п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:

а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;

б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

ДПС надає послуги з формування сертифікатів відкритих ключів користувачів

 

В умовах дії воєнного стану програмно-технічний комплекс кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) та більшість відокремлених пунктів реєстрації (далі – ВПР) працюють і  надають відповідні послуги клієнтам. Ознайомитись з переліком, адресами та графіком роботи ВПР можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача  (https://acskidd.gov.ua/contacts).

Крім того, з 23 березня 2022 року, Надавачем запроваджено сервіс автоматичного формування нових сертифікатів відкритих ключів користувачів за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Також нагадуємо, що використовувати електронні підписи чи печатки, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у захищеному носієві ключової інформації, можна до 31 травня 2022 року.

Особливості оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану

 

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема, у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 69.18 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 до 18 години.

Згідно з п.п. 69.26 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на період дії воєнного, надзвичайного стану платники податків мають право подавати до контролюючого органу податкову декларацію та інші документи в паперовій формі.

Чи сплачують ЄВ роботодавці – платники ЄП за найманих, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ?Чи сплачують ЄВ роботодавці – платники ЄП за найманих, призваних під час мобілізації на військову службу до ЗСУ?

 

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464).
         Так, п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що під час періоду мобілізації, визначеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105- IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України (абзац перший п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
         Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету (абзац другий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
         Для визначення суми єдиного внеску, що підлягає сплаті за рахунок державного бюджету відповідно до абзацу другого п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, платник єдиного внеску розраховує та відображає у звітності суму єдиного внеску за найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, у розмірах, передбачених частинами п’ятою і чотирнадцятою ст. 8 Закону № 2464 (абзац третій п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
          Для розрахунку використовуються дані звітності стосовно найманих працівників, визначених абзацом першим п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, щодо суми нарахованого доходу у межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок, суми нарахованого єдиного внеску, суми донарахованого та зменшеного нарахування єдиного внеску таких найманих працівників (абзац четвертий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону№2464).
         На підставі розрахунку, зазначеного в абзаці третьому п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, формує бюджетні запити на отримання коштів на покриття сум несплаченого роботодавцями відповідно до п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиного внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону№2464).
         Вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) за останній календарний місяць (включно), у якому відбулася фактична демобілізація такого працівника (абзац шостий п. 9 прим. 20 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Результати опитування

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь