Інформація ГУ ДПС у Львівській області
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Старосамбірській ДПІ
З метою роз’яснення актуальних питань податкового законодавства у Старосамбірській ДПІ відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування. Застосування РРО».
На запитання платників відповідав начальник ДПІ Віктор Дмитрук.
Запитання, які надійшли на «гарячу лінію», та відповіді на них:
Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь: Після отримання від платника «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) в «Електронний кабінет» (приватна частина) платнику буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) за відповідною територією із зазначенням згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100. При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору. В сервісі ДПС «Електронний кабінет» забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Яким чином для суб’єкта господарювання підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?
Відповідь: Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.
Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь: Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Закон України № 1525: який порядок подання звітності особою – нерезидентом, яка постачає електронні послуги фізичним особам?
Старосамбірська ДПІ повідомляє, що особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташоване на митній території України, подає до податкових органів спрощену податкову декларацію з ПДВ (абзац третій п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Форма такої декларації, а також особливості її складання та подання визначені Наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2021 року № 555 (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/76671.html). Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2022 року.
Особа – нерезидент – платник ПДВ, яка постачає фізичним особам електронні послуги, складає спрощену податкову декларацію і подає її в електронній формі через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів шляхом електронної ідентифікації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду (граничний строк). Декларація подається незалежно від того, здійснювалося чи ні постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, такою особою – нерезидентом протягом звітного (податкового) періоду (п. 208 прим 1. 8 ст. 208 прим. 1 ПКУ).
У спрощеній податковій декларації зазначаються (п. п. 208 прим. 1 8.1 п. 208 прим 1. 8 ст. 208 прим. 1 ПКУ):
а) найменування особи – нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;
б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ;
в) звітний (податковий) період, за який подається спрощена податкова декларація;
г) договірна вартість постачання електронних послуг, без урахування ПДВ;
ґ) сума ПДВ.
Контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів у рамках податкової амністії
Старосамбірська ДПІ інформує, що відповідно до п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з абз. 8 п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об'єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених цим пунктом.
Одночасно п. 17 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, подані згідно з цим підрозділом, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його посадовими особами без письмової згоди декларанта, крім випадків, коли це прямо передбачено законами або рішенням суду.
Отже, оскільки в рамках податкової амністії контролюючим органом не проводиться податкова перевірка щодо джерела отримання декларантом його доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи, та відомості, що містяться у відповідних одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, є конфіденційною інформацією та не підлягають розголошенню без письмової згоди декларанта, відповідно для роботодавців декларантів, які не в повній мірі виконали функції податкового агенту по утриманню податків з заробітної плати, немає ризиків щодо проведення перевірок в рамках податкової амністії.
Добровільна декларація визнана не прийнятою з причин неповної сплати: чи повертається сума сплаченого збору?
Старосамбірська ДПІ в рамках проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2021 році, інформує щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) спадкоємцем про наступне.
Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Дохід, отриманий фізичною особою у вигляді вартості успадкованого майна у межах, визначених розділом IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.
За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;
За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій Декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну Декларацію, але за умови відсутності інших підстав для подання Декларації.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати Декларацію за наслідками звітного податкового року (до 1 травня 2022 року).
У разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається (абз.1 п. 174.8 ст. 174 ПКУ).
Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами ПКУ.
Відповідно до підпункту 14.1.122 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ нерезидентами є фізичні особи, які не є резидентами України. Порядок визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 ПКУ.
Які доходи з метою подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються доходами, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори?
Старосамбірська ДПІ звертає увагу платників, що доходи, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, однак згідно даних контролюючих органів повнота сплати податків і зборів з них не підтверджена.
Такими доходами можуть бути, зокрема, заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», іноземні доходи, доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (категорія 134.02).
Про застосування РРО та декларування доходів громадян йшлося на зустрічі у Старосамбірській ДПІ
Нещодавно під час зустрічі з платниками фахівці Старосамбірської ДПІ обговорювали особливості застосування РРО та декларування доходів громадянами.
У заході взяв участь начальник ДПІ Віктор Дмитрук. Він нагадав присутнім, що з 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування ІІ-IV груп зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій або ПРРО для здійснення розрахункових операцій. При цьому, без використання РРО або ПРРО можуть працювати платники єдиного податку першої групи.
Також Віктор Дмитрук зауважив, що з початку року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих впродовж 2021 року.
Відтак, громадяни, котрі торік отримали доходи і не сплачували податок на доходи фізичних осіб, мають заповнити і подати річну податкову декларацію про доходи за минулий рік за новою формою до 1 травня 2022 року.
Крім того, під час заходу йшлося про особливості одноразового добровільного декларування активів громадян за зниженими ставками.
Особливості застосування РРО/ПРРО при здійсненні окремих операцій
Старосамбірська ДПІ інформує, що з 01.01.2022 застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО (ПРРО) є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ – ІV групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.
Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет-магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.
Разом з цим, за умови надання продавцем, як можливого способу оплати товарів покупцем, виключно реквізитів розрахункового рахунку, відкритого в установі банку, РРО/ПРРО таким продавцем також може не застосовуватись.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
