Добромильська міська територіальна громада

Львівська область, Самбірський район

Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур на території Львівської області в травні 2021р.

Дата: 07.05.2021 10:11
Кількість переглядів: 60

 

 

 

 

Прогноз розвитку основних шкідників і хвороб сільськогосподарських культур на території Львівської області в травні 2021р.

 

 

БАГАТОЇДНІ ШКІДНИКИ

За температури повітря в межах 18…20ºС розпочнеться літ метеликів першого покоління листогризучих (капустяної, совки-гамми, городньої, люцернової, інших видів) і підгризаючих совок (озимої, окличної). Плодючість самиць залежатиме від якості корму попередньої генерації, наявності нектароносів в період статевого дозрівання, метеорологічних умов при проходженні стадії лялечки, а також на час льоту метеликів (посуха, висока температура повітря і висока вологість затримуватимуть дозрівання яєць). В середньому одна самиця озимої совки відкладає від 470 до 2200 яєць, ембріональний розвиток яких триває 2–5 діб за температури повітря 28…30°С, за t 10…12°С – 24 доби. Капустяна совка яйця відкладає групами, по 20–80 шт. (плодючість 600 – 2600 яєць) на нижній бік листків різних культурних рослин і бур’янів, частіше капустяних. Ембріональний розвиток триває 6–12 діб. Чисельність совок обмежує яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового відкладання яєць. За існуючого на Львівщині гідротермічного коефіцієнта в межах 1,3–1,7 і вище використовують трихограму методом повторних випусків, оскільки її дія обмежується 3–5 днями. Перший випуск паразита (30–40 тис. на 1 га) проводять за чисельності не менше 4–5 яєць на 1 кв.м (перше покоління); 7–8 яєць на 1 кв.м (друге покоління) для совок з груповою яйцекладкою (капустяна, ін.) та 15 яєць на 100 рослин за поодинокої яйцекладки (совка-гамма, ін.). Для оптимізації строків і норм випуску трихограми дотримуються технології використання феромонних пасток. Якщо, наприклад, на одну пастку виявлено в середньому 3–4 самиці першого або 7–8 другого покоління капустяної совки, то трихограму випускають через 2–3 дні.

Для відловлювання метеликів совок можна використовувати коритця з шумуючою мелясою або збродженим варенням. Їх виставляють по периметру поля через 20–30 м одне від одного на відстані 15 м від краю поля. Щоранку метеликів вибирають з коритець у відро з водою і знищують. За допомогою коритець можна відловити біля 70% метеликів, саме тому їх вважають важливим і дієвим засобом обмеження чисельності совок.

За середньодобової температури понад 15…16ºС гусінь стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватиметься. Надалі, за умов помірно теплої погоди з високою вологістю повітря в період відкладання яєць і відродження гусені, стебловий метелик становитиме суттєву небезпеку для посівів кукурудзи, які межуватимуть з неорними та забур’яненими полями минулорічних посівів.

Осередково під час сходів столових буряків, соняшнику, кукурудзи, овочевих та інших культур існуватиме загроза пошкодження личинками хрущів, коваликів та чорнишів. Збереження рослин досягається передпосівною токсикацією насіння. Для захисту розсади овочевих культур від дротяників, несправжніх дротяників і хрущів перед висаджуванням її в ґрунт, корені рослин замочують в суспензії інсектициду на основі тіаметоксаму (1,5 г препарату на 1л води на 250 рослин за 18…23ºС та експозиції 90–120 хв.).

Мишоподібні гризуни повсюди розвиватимуться та шкодитимуть у посівах озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав тощо. Після виходу озимих в трубку шкідливість гризунів може зрости. Тому доцільний подальший моніторинг посівів і за потреби розкладання дозволених отруєних зернових принад.

 

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ЗЕРНОВИХ ТА ЗЕРНОБОБОВИХ КУЛЬТУР

Шкідники зернових культур. Поступово з крайових смуг хлібні клопи розселятимуться вздовж посівів колосових культур. За прохолодної погоди фітофаги перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Переліт клопів вважається завершеним, коли співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць (у два ряди по 7 яєць у кожному) на стебла, листя культури та злакових бур’янів, яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість однієї самиці коливається від 14-28 до 300 яєць, що пов’язано з погодними умовами, якістю корму і біотичним потенціалом фітофага. В ареалі шкідника ймовірна надпорогова чисельність перезимувалих клопів, існує загроза значних пошкоджень стебел та колосків озимих і ярих зернових, що може обумовити часткову або повну загибель продуктивних стебел, білоколосість, а в результаті – зменшення маси зерна.

За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється, передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і при високій агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. Фітосанітарна загроза маврського, австрійського, гостроголового та інших видів клопів-щитників існуватиме в східних і передгірських районах, пошкодження якими негативно впливатиме на якісні і кількісні показники врожайності.

Після повного переселення перезимувалих клопів в посіви за порогової (2-4 і більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час трубкування зернових посіви захищають дозволеними інсектицидами на основі діючих речовин: диметоат, тіаметоксам, хлорпірифос, імідаклоприд + лямбда-цигалотрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам або іншими, які біологічно ефективні проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.

У першій половині травня в посівах злакових культур продовжиться розвиток і живлення імаго хлібних п’явиць (співвідношення видів червоногруда синя п’явиці складає 90:10). Повсюди жуки відкладатимуть яйця, з яких відроджуватимуться личинки, що значно шкодять ярій пшениці, ячменю, вівсу. За встановлення сухої і спекотної погоди, яка обумовлюватиме низький ступінь зволоження ґрунту, ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних культурах. При цьому спостерігатиметься підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З утворенням вогнищ підвищеної щільності і шкідливості захисні заходи проводять в місцях надпорогової чисельності шкідника: у фазу сходи – три листка ярини ЕПШ 10-30 жуків п’явиці, кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м.

Хлібні блішки, переважно смугаста, завершуватимуть живлення у посівах озимини, їх вища шкідливість спостерігатиметься на ярих зернових, зокрема, в місцях їх надпорогової чисельності. Знешкодження блішок досягатиметься через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг, або суцільно від комплексу шкідників.

З внутрішньостеблових шкідників фітосанітарне значення матимуть злакові мухи, з яких найпоширенішими в умовах області є шведські та гессенська. Слід зазначити, що весняне покоління мух дуже небезпечне для ярих ячменю та пшениці, зокрема м’якої, для сходів кукурудзи. Пошкодження ними рослин обумовлює зниження продуктивної густоти посіву і сприяє кількісним втратам врожаю зерна.

За помірно теплої і вологої погоди травня зростатиме чисельність та шкідливість сисних фітофагів. Імаго і личинки злакових попелиць (звичайна, велика, інші), цикадок (шестикрапкова, смугаста, ін.) та трипсів (пшеничний, вівсяний і житній) повсюди масово розвиватимуться на озимих і ярих зернових. Живлення цих шкідників на колосових культурах викликає зменшення маси зернівки, що сприяє кількісним втратам врожаю пшениці, ячменю тощо. Окрім того, сисні фітофаги, зокрема вірофорні особини попелиць і цикадок, є небезпечними тим, що переносять вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур.

Масова поява дорослих трипсів (пшеничного) збігається з початком колосіння озимої пшениці. Спочатку імаго живляться колосковими лусками, а потім проникають у колос і починають відкладати яйця, переважно по 4-8 шт., аж до фази повного виколошування впродовж 8-12 діб. Через тиждень з’являються личинки, які спочатку висмоктують сік з колоскових лусочок та квіткових плівок, а потім пошкоджують зерно, яке перебуває в м’якому стані. В результаті знижується маса і якість зерна, а загальні втрати можуть сягати 20-40% потенційного врожаю.

Впродовж вегетації злакові попелиці можуть дати понад 12 поколінь завдяки властивому їм процесу партеногенетичного розмноження. Від появи сходів до воскової стиглості зерна спостерігається їх шкідливість, яку обмежує прохолодна та дощова погода, особливо сильні і тривалі зливи. Живлячись, попелиці висмоктують з рослин сік, причому кількість поглинутого за добу соку в декілька разів перевищує масу комахи. Це негативно впливатиме на формування зерна та його якість, втрати врожаю можуть сягати 30-50%. Сильне пошкодження перед колосінням викликатиме пустоколосицю, а пошкодження в пізніші строки спричинятиме щуплозерність. Проти зазначених сисних шкідників проводять обприскування інсектицидами, які дозволені «Переліком» для використання в посівах зернових колосових культур, при цьому не забуваючи про суворе дотримання регламентів використання пестицидів, загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни. Крім того, обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні також проти попелиць та трипсів.

Хвороби зернових культур грибної і бактеріальної етіології розвиватимуться повсюди, місцями проявляться вірусні та мікоплазмові. За умови збереження теплої і вологої погоди, при випаданні дощів та наявності оптимального температурного режиму (t° повітря 16…25°С), рясних рос, осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення, можлива епіфітотія гельмінтоспоріозу, септоріозу, аскохітозу, борошнистої роси, іржі, кореневих гнилей, інших хвороб озимих зернових культур. На ярині розвиватимуться вищезазначені хвороби, а також ринхоспоріоз, червоно-бура та інші плямистості.

Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування зернівки проти вищевказаних хвороб посіви обприскують фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: карбендазим, манкоцеб, метрафенон, проквіназид, прохлораз, флутріафол, фентропідин, тебуконазол, біксафен + протіоконазол, протіоконазол + тебуконазол, епоксиконазол + тіофанат–метил, пропіконазол + прохлораз та іншими. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.

Найкращого фунгіцидного ефекту у захисті ярини досягають через профілактичні обробки посівів або за раннього прояву хвороб у фази кущіння – трубкування та прапорцевого листка, оскільки в цей період закладається біля 40% майбутнього урожаю. Оскільки процес інфікування патогенами збігається з періодом диференціації конуса наростання і закладання колоскових горбочків, тому в майбутньому через ураження хворобами зменшиться кількість зерен у колосі та знизиться врожайність. Тож для контролю плямистостей листя, борошнистої роси, іржі, церкоспорельозу застосовують системні фунгіциди, які пригнічують дихання патогенів, зупиняють поділ клітини ядра, гальмують ріст збудників, використовуючи препарати на основі діючих речовин: азоксістробін + пропіконазол + ципроконазол, пропіконазол + прохлораз, тіофанат-метил, або інших.

Шкідники і хвороби бобових культур.

Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуть личинки паросткової мухи, чорнишів і коваликів, платівковусих жуків, гусінь підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди бульбочкові довгоносики, клопи (сліпняки, інші), попелиці. У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують дозволеними препаратами на основі диметоату, абамектину, або інших. На насіннєвих посівах обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції.

Тепла і помірно волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу сої, за прохолодної погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями. Для попередження розповсюдження захворювань рослини сої, які дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих ділянок видаляють. За появи перших ознак захворювань посіви обприскують фунгіцидами на основі азоксістробін + ципроконазол, флутріафол, тебуконазол + трифлоксистробін, інших.

Шкідники і хвороби бобових трав. В посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) за теплої і помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види довгоносиків (листковий люцерновий, сірий буряковий, насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусінь підгризаючих і листогризучих совок. За прохолодної дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби. Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусені підгризаючих совок на сходах першого року проводять обприскування дозволеними препаратами. В період стеблування – бутонізація проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби двічі підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок довгоносиків, гусені совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять підкошування багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Скрізь рослини озимого ріпаку продовжать заселяти жуки ріпакового квіткоїда і насіннєвого прихованохоботника. На окремих посівах культури фітосанітарне значення матимуть ріпаковий пильщик, хрестоцвіті клопи, попелиці, білани, личинки стеблових прихованохоботників. Для попередження пошкоджень фітофагами посіви обробляють наприкінці бутонізації за їх надпорогової чисельності (5-6 жуків на рослину квіткоїда, прихованохоботників; 10% заселених рослин попелицею) одним з дозволених інсектицидів на основі естенвалерату, альфа-циперметрину, інших.

Тепла і волога погода сприятиме поширенню пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, місцями бактеріозу, гнилей, чорної ніжки. Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу дозволеними фунгіцидами на основі однієї з діючих речовин: тебуконазол, метконазол, флутріафол, фосетил алюмінію, піраклостробін + метконазол, азоксистробін + ципроконазол, азоксистробін + флутріафол, тебуконазол + прохлораз, або іншими.

У травні за температури понад 20ºС у період сходи – 2-3 пари справжніх листків столових буряків, посіви заселятимуть звичайний і сірий бурякові довгоносики. Жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться, харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки. За сухої сонячної погоди на ранніх сходах цукрових буряків шкодитимуть бурякові блішки, за теплої вологої погоди - бурякова крихітка, щитоноски. При загрозі сходам культури від пошкодження довгоносиками проводять обкопування бурячищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками з наступним обприскуванням їх інсектицидами. За надпорогової чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5, чорного 0,3; блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки – 1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту, посіви обприскують інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: тіаметоксам, імідаклоприд, піриміфос-метил, диметоат, альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос, диметоат + лямбда-цигалотрин або іншими. Активне заселення посівів цукрових буряків буряковою листковою попелицею відбуватиметься за підвищеної температури та вологості повітря. На початку заселення попелицею (ЕПШ 5% заселених рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5 личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби – все поле дозволеними інсектицидами.

За умови надмірного зволоження ґрунту або його сухості, при висіванні неякісно обробленого фунгіцидами насіння та наявності у ґрунті патогенних організмів існуватиме ризик інфікування рослин цукрових буряків коренеїдом. Для покращення їх стійкості до ураження захворюванням дотримуються технологічних заходів післясходового обробітку.

Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі агротехнічні заходи догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих комах, а за потреби – своєчасно проводити хімічний захист. За прохолодної дощової погоди у травні, для відлову довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом», бурячища та поля обкопують ловильними канавками. Міжрядні рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків, знищують ґрунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших шкідників та проростки бур`янів.

На густоту рослин соняшнику негативно впливатимуть ґрунтові шкідникидротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів. За надпорогової чисельності фітофагів (понад 2 екз. на кв.м) посіви захищають сумішшю фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрати. За сприятливих погодних умов, ґрунтової і насіннєвої інфекції можливе ураження рослин культури несправжньою борошнистою росою, розвиток якої попереджують обробки дозволеними фунгіцидами.

Посівам льону в період сходи – «ялинка» за сприятливих погодних умов загрожуватимуть льонові блішки. За наявності 10-15 блішок на кв.м проводять крайові або суцільні обприскування препаратами  на основі лямбда-цигалотрину, або альфа-циперметрину тощо. Помірно тепла і волога погода сприятиме поширенню фузаріозу, антракнозу, інших фітопатогенів, розвиток яких призупиняють фунгіцидні обробки.

 

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ КАРТОПЛІ ТА ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР

Повсюди в травні місяці імаго колорадського жука виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі, розсаду пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця, за оптимальних температур у межах 22…25ºС і відносної вологості повітря 70…75%, у другій половині місяця можливе відродження личинок. Ранні сходи картоплі захищають при заселенні жуком 10% рослин. Захисні заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Баклажани, помідори, перець та інші пасльонові обприскують при заселенні 5% рослин. Для обробки посівів застосовують дозволені до використання інсектициди на основі однієї з діючих речовин: ацетаміприд, тіаклоприд, тіаметоксам, імідаклоприд, альфа-циперметрин, циперметрин, тіаметоксам + ацетаміприд + флудиоксоніл, тіаметоксам + лямбда-цигалотрин + альфа-циперметрин, гамма-цигалотрин, хлорпірифос + циперметрин, клотіанідин.

За умов сухої спекотної погоди на хрестоцвітих культурах (капуста, редиска, інші) зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочевих господарствах і на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та поширюватиметься капустяна (весняна) муха. Осередково, за умови доброї перезимівлі хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів, молі, ймовірний підвищений рівень їх розвитку та шкідливості. При заселенні 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів дозволеними інсектицидами на основі однієї з діючих речовин: дельтаметрин, лямбда-цигалотрин + тіаметоксам, малатіон.

Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулева муха, на присадибних ділянках розвиватимуться цибулевий прихованохоботник і трипс. За наявності 3-4 яєць цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на перо») обприскують інсектицидами на основі лямбда-цигалотрину, імідаклоприду, інших.

 

ШКІДНИКИ І ХВОРОБИ ПЛОДОВИХ КУЛЬТУР

В плодових насадженнях розвиватимуться і пошкоджуватимуть листки, квіти і зав’язь садові довгоносики: сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд, місцями букарка і казарка. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом відродяться їх личинки. В період обпадання зайвої зав’язі з’являтимуться молоді жуки яблуневого квіткоїда, які прогризають в бутонах дірки і виходять назовні. За високого рівня їх шкідливості довгоносики здатні завдати значних пошкоджень зернятковим плодоносним деревам: один жук за температури повітря 10…12ºС за добу може пошкодити більше 50% бруньок на саджанці.

У занедбаних та приватних садах заляльковуватиметься гусінь білана жилкуватого, що співпадатиме з періодом утворення зав’язі яблуні. В цей час триватиме живлення гусені золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. За відсутності вчасних захисних заходів, зокрема у масивах багаторічних насаджень, які межують з лісосмугами, гусінь кільчастого і непарного шовкопрядів завдаватиме істотної шкоди листкам, грубо їх об’їдаючи. Помірні температури та вологість повітря, які очікуються протягом травня, сприятимуть інтенсивному розвитку сисних шкідників (кліщі, попелиці, листоблішки, щитівки і несправжні щитівки), які заселятимуть та пошкоджуватимуть молоді листки та пагони.

У зерняткових садах заляльковуватиметься гусінь яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10оС) 90…110оС, масовий літ за t 150…170оС. Відкладання яєць фітофагом відбуватиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця, згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру.

За температури 18…25оС і значного насичення повітря вологою скрізь в зерняткових садах розвиватимуться парша, борошниста роса. За прохолодної дощової погоди під час цвітіння садів можливий значний розвиток та поширення моніліального обпіку. У кісточкових садах масовому поширенню інфекції кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода і значні опади.

Відразу після закінчення цвітіння (коли обпаде 75% пелюсток) зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: фозалон, диметоат, імідаклоприд, при наявності кліщів застосовують спіродиклофен або феназахін з додаванням проти хвороб дифеноконазол, крезоксил-метил, піраклостробін + дитіанон. Через 10-12 днів після попередньої обробки, проти яблуневого пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись чергування препаратів.

При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої або одного - східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження обприскують дозволеними інсектицидами на основі однієї із діючих речовин: феноксикарб + люфенурон, люфенурон, тефлубензурон, новалурон з додаванням проти парші та інших хвороб каптану, метираму, манкоцебу, сірки.

Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів, інших обприскують комплексними препаратами на основі однієї з діючих речовин: тіофанат-метил, ципродиніл, алюмінію фосфіт + фосфориста кислота, дитіанон з додаванням фенітротіону, на сливі – імідаклоприду, або малатіону. Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусені сливової плодожерки проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують дозволеними препаратами на основі однієї з діючих речовин: фозалон, на сливі - імідаклоприд з додаванням ципродинілу, або тіофанат-метилу.

У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують дозволеними препаратами на основі однієї з діючих речовин: фозалон, фенітротіон, піриміфос-метил з додаванням тіофанат-метилу чи алюмінію фосфіт + фосфориста кислота.

 

 

 

 

 

Державний фітосанітарний інспектор  Л.Костенко

 

 

 

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь